Чому розчин солі у чистій дистильованій воді проявляє провідні властивості, хоча обидва компоненти є ізоляторами?

Чому розчин солі у чистій дистильованій воді проявляє провідні властивості, хоча обидва компоненти є ізоляторами?

Для початку розберемося, що означають терміни "розчин", "сіль", "дистильована вода" і "провідність".

Розчин - це однорідна суміш двох або більше речовин, де одна речовина (розчинник) розчиняє іншу речовину (розчинений речовину). У нашому випадку, розчин - це суміш солі та води.

Сіль - це хімічна сполука, яка утворюється в результаті реакції кислоти та основи. Солі мають свої складові частини, які називаються йонами. Прикладами іонів у солі можуть бути натрій (Na+), хлор (Cl-), калій (K+) та інші.

Дистильована вода - це вода, яка пройшла особливий процес очищення від різних домішок і мінералів. Через цей процес, дистильована вода практично не має розчинених речовин і іонів в ній.

Тепер перейдемо до поняття провідності. Провідність - це здатність речовини пропускати електричний струм. Электрический ток передається через речовину завдяки руху заряджених частинок. Вода та сіль органічним чином є ізоляторами, що означає, що вони не проводять електричний струм.

Але коли сіль розчиняється в воді і утворює розчин, стає можливим паспортування електричного струму через такий розчин. Пояснюється це фактом, що іони солі в розчині можуть рухатися під дією електричного поля. Наприклад, у розчині натрій-хлориду (NaCl) утворюються натрій-йони (Na+) та хлорид-йони (Cl-). Ці йони можуть переміщуватися в розчині і переносити заряд електричного струму.

Таким чином, розчин солі у дистильованій воді проявляє провідні властивості через наявність йонів солі, які можуть рухатися й переносити заряд електричного струму через розчин. Зауважте, що сама вода та сама сіль мають низьку провідність, але тільки коли вони знаходяться окремо. При розчиненні солі у воді води проявляють властивості провідників завдяки йонам у розчині.