9С. Яка елементарна частинка виділяється під час природного радіоактивного розпаду ядра радію (22888 Ra)? Відомо

9С. Елементарна частинка, яка виділяється під час природного радіоактивного розпаду ядра радію (22888 Ra), називається альфа-частинкою. Під час розпаду ядра радію, ядро перетворюється на ядро розпадного продукта, яким є радон (22286 Rn). Рівняння реакції можна записати наступним чином:

\[22888 Ra \rightarrow 22286 Rn + 42 \alpha\]

Це рівняння показує, що ядро радію (22888 Ra) розпадається на ядро радону (22286 Rn) та альфа-частинку (42 α).

10С. Для розрахунку необхідної довжини дроту з ніхрому для створення електричного каміну, враховуємо, що виділення тепла залежить від опору дроту та часу роботи каміну.

Спочатку, розрахуємо виділену енергію за годину, використовуючи формулу:

\[Q = P \cdot t\]

де \(Q\) - виділена енергія, \(P\) - потужність каміну, \(t\) - час роботи.

У нашому випадку, виділена енергія \(Q\) дорівнює 1 МДж (1000 кДж), а час роботи \(t\) дорівнює 1 годині (3600 секунд).

\[Q = 1000 \times 10^3 \, \text{Дж} = P \cdot 3600 \, \text{с}\]

Тепер, використовуючи формулу для електричної потужності:

\[P = \frac{U^2}{R}\]

де \(P\) - потужність, \(U\) - напруга, \(R\) - опір дроту.

Ми знаємо, що напруга \(U\) дорівнює 120 В. Опір дроту можна обчислити використовуючи формулу для опору:

\[R = \frac{{\rho \cdot L}}{{S}}\]

де \(\rho\) - специфічний опір матеріалу (ніхрому), \(L\) - довжина дроту, \(S\) - площа поперечного перерізу дроту.

Знаючи діаметр дроту (\(d\)) становить 0,5 мм, можна визначити площу поперечного перерізу \(S\):

\[S = \frac{\pi}{4} \cdot d^2\]

Для ніхрому, специфічний опір \(\rho\) становить приблизно 1,10 * 10^-6 Ом·м. Підставимо всі ці значення до формули для опору:

\[R = \frac{{1,10 \times 10^{-6} \cdot L}}{{\frac{\pi}{4} \cdot (0,5 \times 10^{-3})^2}}\]

Остаточно отримаємо:

\[1000 \times 10^3 = \frac{{120^2 \cdot L}}{{\frac{\pi}{4} \cdot (0,5 \times 10^{-3})^2}} \cdot 3600\]

Розв"яжемо це рівняння для \(L\). Таким чином, отримаємо необхідну довжину дроту, щоб зробити електричний камін.

11Д. Щоб визначити силу, яку показуватиме динамометр при витягуванні вантажу з води, використовується формула Архімеда:

\[F_{\text{арх}} = \rho \cdot V \cdot g\]

де \(F_{\text{арх}}\) - сила Архімеда, \(\rho\) - щільність речовини, \(V\) - об"єм витісненої рідини, \(g\) - прискорення вільного падіння.

У даній задачі, сила Архімеда дорівнює силі тяжіння, оскільки вантаж перебуває у рівновазі у воді. Тому:

\[F_{\text{тяж}} = F_{\text{арх}}\]

Значення сили, що вказує динамометр при зануреному у воду вантажі, становить 7,5 Н. Об"єм вантажу \(V\) дорівнює 300 см^3 (0,3 л), а прискорення вільного падіння \(g\) можна вважати рівним 9,8 м/c^2.

\[F_{\text{тяж}} = \rho \cdot V \cdot g\]

\[7,5 \, \text{Н} = \rho \cdot 0,3 \, \text{дм}^3 \cdot 9,8 \, \text{м/c}^2\]

Розв"яжемо це рівняння для \(\rho\), щоб визначити щільність речовини.

Це є розв"язання для трьох задач. Якщо у вас є додаткові запитання або вам потрібна допомога з іншими завданнями, будь ласка, повідомте мене.