7. Скільки протонів і нейтронів міститься в атомному ядрі атому з атомним номером 3375 (арсен)?
8. Як записати рівняння для процесу β-розпаду атома з атомним номером 85219 (атинію)?
9. Після одного α-розпаду і двох β-розпадів, яким ядром стає продукт розпадів радону з атомним номером 86222 (ратну)?
10. При обстрілу атомів азоту-14 нейтронами утворюється ізотоп бору-11. Які інші частинки утворюються в цій реакції? Запишіть ядерну реакцію.
11. Яка частка початкової кількості радіоактивного ізотопу міді залишиться через годину, якщо період напіврозпаду цього ізотопу дорівнює 10 хв?
12. Як визначити енергетичний вихід ядерної реакції?
8. Як записати рівняння для процесу β-розпаду атома з атомним номером 85219 (атинію)?
9. Після одного α-розпаду і двох β-розпадів, яким ядром стає продукт розпадів радону з атомним номером 86222 (ратну)?
10. При обстрілу атомів азоту-14 нейтронами утворюється ізотоп бору-11. Які інші частинки утворюються в цій реакції? Запишіть ядерну реакцію.
11. Яка частка початкової кількості радіоактивного ізотопу міді залишиться через годину, якщо період напіврозпаду цього ізотопу дорівнює 10 хв?
12. Як визначити енергетичний вихід ядерної реакції?
Ledyanaya_Pustosh_4643
Задача 7. Щоб визначити кількість протонів і нейтронів в атомному ядрі атому з атомним номером 3375 (арсен), ми можемо скористатися наступними формулами. Атомний номер показує нам кількість протонів в ядрі. Таким чином, у нашому випадку, кількість протонів буде дорівнювати 3375.
Отже, нам залишилося визначити кількість нейтронів в атомному ядрі. Кількість нейтронів можна визначити, віднявши з атомової маси кількість протонів. Для цього нам необхідно знайти атомову масу арсену.
Звичайно, у мене немає доступу до Інтернету, тож я не можу точно визначити атомову масу арсену в даному випадку. Проте, я можу пояснити, як можна знайти будь-яку атомову масу, якщо вона вам надається. Таким чином, вам потрібно знайти атомову масу арсену з джерела, такого як підручник чи Інтернет, і використовувати цей числовий значок для продовження розрахунків.
Задача 8. Якщо нам потрібно записати рівняння для процесу β-розпаду атома з атомним номером 85219 (атинія), нам спочатку потрібно визначити, яке ядро утворюється після β-розпаду. Бета-розпад - це процес, при якому ядро радіоактивного елемента перетворюється на інше ядро шляхом випромінювання бета-частинки.
У подібних задачах, атомний номер нового ядра (продукту розпаду) буде на 1 більше, ніж атомний номер початкового ядра. Отже, атомний номер нового ядра буде 85219 + 1 = 85220.
Задача 9. Якщо після одного α-розпаду і двох β-розпадів проодуктом розпадів радону з атомним номером 86222 (ратну) є нове ядро, нам слід визначити його атомний номер.
У α-розпаді атомного ядра відбувається викидання ядерної частинки, яка містить 2 нейтрони і 2 протони - ядерний α-частинка. Таким чином, після α-розпаду атомного ядра радону (86222) його атомний номер буде менше на 2 одиниці: 86222 - 2 = 86220.
Потім, після двох β-розпадів, атомний номер нового ядра зменшиться на 2 одиниці. Тому атомний номер нового ядра буде 86220 - 2 = 86218.
Задача 10. Якщо при обстрілу атомів азоту-14 нейтронами утворюється ізотоп бору-11, ми можемо записати ядерну реакцію у форматі:
\[^{14}N + ^1n \rightarrow ^{11}B + X\]
Або у словесному вигляді: атом азоту-14 та нейтрон перетворюються на атом бору-11 та іншу невідому частинку X.
Задача 11. Якщо період напіврозпаду радіоактивного ізотопу міді (Cu) дорівнює 10 хв, ми можемо визначити, яка частка початкової кількості радіоактивного ізотопу залишиться через годину.
Період напіврозпаду вказує на час, протягом якого кількість радіоактивного ізотопу зменшується вдвічі. За кожне зменшення в 2 рази ми втрачаємо половину від початкової кількості.
Отже, через годину, що дорівнює 60 хвилинам (60 хв = 6 періодам напіврозпаду), кількість радіоактивного ізотопу міді буде зменшуватися в \(2^6 = 64\) рази.
Це означає, що лише \(\frac{1}{64}\) або приблизно 0.015625 частки початкової кількості залишиться через годину.
Будь ласка, оберіть наступне завдання.
Отже, нам залишилося визначити кількість нейтронів в атомному ядрі. Кількість нейтронів можна визначити, віднявши з атомової маси кількість протонів. Для цього нам необхідно знайти атомову масу арсену.
Звичайно, у мене немає доступу до Інтернету, тож я не можу точно визначити атомову масу арсену в даному випадку. Проте, я можу пояснити, як можна знайти будь-яку атомову масу, якщо вона вам надається. Таким чином, вам потрібно знайти атомову масу арсену з джерела, такого як підручник чи Інтернет, і використовувати цей числовий значок для продовження розрахунків.
Задача 8. Якщо нам потрібно записати рівняння для процесу β-розпаду атома з атомним номером 85219 (атинія), нам спочатку потрібно визначити, яке ядро утворюється після β-розпаду. Бета-розпад - це процес, при якому ядро радіоактивного елемента перетворюється на інше ядро шляхом випромінювання бета-частинки.
У подібних задачах, атомний номер нового ядра (продукту розпаду) буде на 1 більше, ніж атомний номер початкового ядра. Отже, атомний номер нового ядра буде 85219 + 1 = 85220.
Задача 9. Якщо після одного α-розпаду і двох β-розпадів проодуктом розпадів радону з атомним номером 86222 (ратну) є нове ядро, нам слід визначити його атомний номер.
У α-розпаді атомного ядра відбувається викидання ядерної частинки, яка містить 2 нейтрони і 2 протони - ядерний α-частинка. Таким чином, після α-розпаду атомного ядра радону (86222) його атомний номер буде менше на 2 одиниці: 86222 - 2 = 86220.
Потім, після двох β-розпадів, атомний номер нового ядра зменшиться на 2 одиниці. Тому атомний номер нового ядра буде 86220 - 2 = 86218.
Задача 10. Якщо при обстрілу атомів азоту-14 нейтронами утворюється ізотоп бору-11, ми можемо записати ядерну реакцію у форматі:
\[^{14}N + ^1n \rightarrow ^{11}B + X\]
Або у словесному вигляді: атом азоту-14 та нейтрон перетворюються на атом бору-11 та іншу невідому частинку X.
Задача 11. Якщо період напіврозпаду радіоактивного ізотопу міді (Cu) дорівнює 10 хв, ми можемо визначити, яка частка початкової кількості радіоактивного ізотопу залишиться через годину.
Період напіврозпаду вказує на час, протягом якого кількість радіоактивного ізотопу зменшується вдвічі. За кожне зменшення в 2 рази ми втрачаємо половину від початкової кількості.
Отже, через годину, що дорівнює 60 хвилинам (60 хв = 6 періодам напіврозпаду), кількість радіоактивного ізотопу міді буде зменшуватися в \(2^6 = 64\) рази.
Це означає, що лише \(\frac{1}{64}\) або приблизно 0.015625 частки початкової кількості залишиться через годину.
Будь ласка, оберіть наступне завдання.
Знаешь ответ?