1. Які зміни спостерігаються зі стрілкою електроскопа, коли піднести запалену спиртівку? 2. Як зміниться сила струму

Щоб зрозуміти, які зміни спостерігаються зі стрілкою електроскопа при піднесенні запаленої спиртівки, давайте розберемося детально.

1. При піднесенні запаленої спиртівки біля електроскопа відбуваються наступні процеси. Спочатку спиртівка горить і виділяє продукти горіння, зокрема, діоксид вуглецю та водяну пару. Ці продукти мають заряди: \(CO_2\) - негативний, \(H_2O\) - позитивний.

2. Коли запалена спиртівка підноситься до електроскопа, ці заряджені частинки, спричинені продуктами горіння, починають рухатися біля стрілки електроскопа. Це відбувається через те, що внаслідок іонізації речовини в електроскопі, стрілка стає дефіцитною та видряпує шкло. В цьому процесі через неравноважність на зовнішній поверхні шару діелектрика зберігається легка зовнішня насолода.

3. Значення відхилення стрілки в електроскопі буде залежати від декількох факторів. По-перше, важливою умовою є наявність іонізації речовини. Якщо спиртівка горить не так інтенсивно або взагалі не виділяє продукти горіння, то заряджені частинки виділятиметься менша кількість та стрілка електроскопа буде відхилятися менше.

4. По-друге, інтенсивність заряджених частинок, які продукуються під час горіння спиртівки, також впливає на величину відхилення стрілки електроскопа. Якщо спиртівка горить інтенсивніше, то буде виділятися більше заряджених частинок, що призведе до більшого відхилення стрілки.

Отже, при піднесенні запаленої спиртівки до електроскопа, зміни спостерігаються в залежності від інтенсивності горіння та наявності продуктів горіння. Запалена спиртівка виділяє заряджені частинки, які іонізують повітря в електроскопі, що призводить до відхилення стрілки електроскопа. Інтенсивність іонізації та кількість виділених заряджених частинок впливає на величину відхилення стрілки.

Для відповіді на друге питання щодо зміни сили струму насичення, якщо збільшити відстань між пластинами електродів при незмінній дії іонізатора, спробуємо пояснити.

2. Збільшення відстані між пластинами електродів при незмінній дії іонізатора призведе до зменшення сили струму насичення.

Процес створення електричного струму насичення передбачає наявність протоків, що здійснюються внутрішню частину речовини. Відстань між пластинами електродів визначає, скільки повітря може бути охоплено та іонізовано електричним полем. Відстань визначається просторовим положенням пластин. Якщо збільшувати відстань між пластинами електродів при незмінній дії іонізатора, то просторова область, де може відбуватися створення електричного струму насичення, буде менше. Це означає, що кількість протоків, які можуть бути сформовані, буде менше, тому сила струму насичення зменшиться.

Тепер, давайте розглянемо третє запитання, щодо відмінності у провідності газів при самостійному та несамостійному розрядах.

3. Одна з відмінностей у провідності газів при самостійному та несамостійному розрядах полягає у різниці у вигляді електричних струмів, які протікають через гази.

Самостійний розряд відбувається без зовнішнього джерела енергії. Коли гази іонізуються під впливом електричного поля, утворюється плазма, яка може проводити електричний струм. У самостійному розряді величина струму залежить від провідності газу та інших факторів, таких як тиск, склад газу тощо.

Несамостійний розряд відбувається з використанням зовнішнього джерела енергії, наприклад, як у випадку електролітів. При несамостійному розряді гази не проводять електричного струму при нормальних умовах, і досягнення електричного розряду вимагає зовнішньої енергії. Відмінність в провідності газів при самостійному та несамостійному розрядах проявляється в тому, що в самостійному розряді струм виникає під впливом іонізованих газів, а в несамостійному розряді електроліту сприяє зовнішнє джерело енергії.

У кінцевому рахунку, провідність газів залежить від природи газу, умов конкретного розряду та наявності зовнішніх джерел енергії.

Наостанок, розглянемо четверте запитання про умови для перетворення несамостійного розряду на самостійний.

4. Для того щоб несамостійний розряд перетворився на самостійний, необхідно задовольнити деякі умови.

Перша умова - забезпечення іонізації газу. Щоб перетворити несамостійний розряд на самостійний, потрібно, щоб окремі атоми газів утворювали іони за допомогою позитивних та негативних зарядів.

Друга умова - наявність електричного поля. Щоб відбувався самостійний розряд, потрібне наявність електричного поля для руху заряджених частинок в газі. Електричне поле може бути забезпечено, наприклад, за допомогою намагнічування.

Третя умова - наявність провідних частинок. Щоб самостійний розряд міг тривати, потрібно, щоб у газі був наявний відповідний набір провідних частинок, таких як іони чи іонні пари, які можуть рухатися під впливом електричного поля.

Отже, для того, щоб несамостійний розряд перетворився на самостійний, необхідно, щоб газ був здатен до іонізації, присутнім було електричне поле та були провідні частинки для руху під впливом електричного поля. Забезпечення цих умов дозволить перетворити несамостійний розряд на самостійний.

Сподіваюся, вам стали зрозумілі зміни, які відбуваються з електроскопом під час піднесення запаленої спиртівки, залежність сили струму насичення від відстані між пластинами електродів, відмінності у провідності газів при самостійному та несамостійному розрядах, а також умови перетворення несамостійного розряду на самостійний. Якщо у вас є ще які-небудь запитання, будь ласка, пишіть!