1. Чому гази, як правило, є діелектриками за звичайних умов?
2. Яким чином газ стає провідником при нагріванні чи опроміненні рентгенівськими або ультрафіолетовими променями? Поясніть.
3. Чому газ іонізується під час нагрівання?
4. Яким чином газ швидко повертається до стану діелектрика після припинення дії йонізатора? Поясніть.
5. Чому самостійним називають розряд у газах з йонізацією ударом?
6. Поясніть процес виникнення електричної дуги між вугільними при низькій напрузі.
7. Коли виникає коронний розряд?
8. Як виникає блискавка - іскровий розряд? Розкажіть.
2. Яким чином газ стає провідником при нагріванні чи опроміненні рентгенівськими або ультрафіолетовими променями? Поясніть.
3. Чому газ іонізується під час нагрівання?
4. Яким чином газ швидко повертається до стану діелектрика після припинення дії йонізатора? Поясніть.
5. Чому самостійним називають розряд у газах з йонізацією ударом?
6. Поясніть процес виникнення електричної дуги між вугільними при низькій напрузі.
7. Коли виникає коронний розряд?
8. Як виникає блискавка - іскровий розряд? Розкажіть.
Fedor
1. Гази, як правило, є діелектриками за звичайних умов через відсутність вільних зарядів. У газах, атоми або молекули знаходяться на достатньо великій відстані один від одного, тому вони не можуть передавати електричний заряд. Більшість газів мають структуру, у якій електрони знаходяться в зайнятих енергетичних рівнях.
2. При нагріванні чи опроміненні рентгенівськими або ультрафіолетовими променями, газ може стати провідником через його іонізацію. Висока енергія променів здатна відірвати електрони з атомів чи молекул газу, створюючи позитивні йони та вільні електрони. Це призводить до з"явлення провідності в газі.
3. Під час нагрівання газу його молекули отримують більшу кінетичну енергію, що збільшує ймовірність зіткнень між ними. При великій кількості зіткнень, можуть відбуватися відірвання електронів від атомів або молекул, що призводить до іонізації газу. Після іонізації газ стає провідником.
4. Газ швидко повертається до стану діелектрика після припинення дії йонізатора, оскільки зіткнення між електрично зарядженими частинками у газі згасає. Під час зіткнень відбувається заряджання молекул газу, і в результаті нейтралізується створений попередньо заряд. Цей процес відбувається досить швидко після припинення дії йонізатора.
5. Самостійним розрядом називають розряд у газах з йонізацією ударом. В ньому електрони набувають великої енергії внаслідок зіткнення з швидкими електронами, які вже знаходяться під впливом електричного поля. Після цього, ці енергетичні електрони здатні відірвати електрони від інших атомів, що призводить до подальшої іонізації газу.
6. Електрична дуга між вугільними при низькій напрузі виникає в результаті прохолодження йонізованого газу в околиці пилу або загрітості самого пилу. Завдяки процесам випаровування та конденсації пил утримується в електричному полі, а розряд електричної дуги виникає між частинками пилу, створюючи видиму блискавку.
7. Коронний розряд виникає при високих напругах в тонких газах, коли електричне поле стає настільки сильним, що призводить до іонізації газу. У такому розряді частини струменя електронів мають достатню енергію, що забезпечує здатність перебороти взаємодію з молекулами газу та створення видимого світіння.
8. Блискавка - іскровий розряд виникає внаслідок нагрівання повітря, яке оточує шлях руху електричного струму. Під час переходу великого електричного струму через повітря в електричному полі високої напруги, електрони та іони зіткнуться зі молекулами повітря, нагріваючи їх. Це призводить до створення нагрітого повітря, яке експлодує, створюючи видиму іскрову розряду.
2. При нагріванні чи опроміненні рентгенівськими або ультрафіолетовими променями, газ може стати провідником через його іонізацію. Висока енергія променів здатна відірвати електрони з атомів чи молекул газу, створюючи позитивні йони та вільні електрони. Це призводить до з"явлення провідності в газі.
3. Під час нагрівання газу його молекули отримують більшу кінетичну енергію, що збільшує ймовірність зіткнень між ними. При великій кількості зіткнень, можуть відбуватися відірвання електронів від атомів або молекул, що призводить до іонізації газу. Після іонізації газ стає провідником.
4. Газ швидко повертається до стану діелектрика після припинення дії йонізатора, оскільки зіткнення між електрично зарядженими частинками у газі згасає. Під час зіткнень відбувається заряджання молекул газу, і в результаті нейтралізується створений попередньо заряд. Цей процес відбувається досить швидко після припинення дії йонізатора.
5. Самостійним розрядом називають розряд у газах з йонізацією ударом. В ньому електрони набувають великої енергії внаслідок зіткнення з швидкими електронами, які вже знаходяться під впливом електричного поля. Після цього, ці енергетичні електрони здатні відірвати електрони від інших атомів, що призводить до подальшої іонізації газу.
6. Електрична дуга між вугільними при низькій напрузі виникає в результаті прохолодження йонізованого газу в околиці пилу або загрітості самого пилу. Завдяки процесам випаровування та конденсації пил утримується в електричному полі, а розряд електричної дуги виникає між частинками пилу, створюючи видиму блискавку.
7. Коронний розряд виникає при високих напругах в тонких газах, коли електричне поле стає настільки сильним, що призводить до іонізації газу. У такому розряді частини струменя електронів мають достатню енергію, що забезпечує здатність перебороти взаємодію з молекулами газу та створення видимого світіння.
8. Блискавка - іскровий розряд виникає внаслідок нагрівання повітря, яке оточує шлях руху електричного струму. Під час переходу великого електричного струму через повітря в електричному полі високої напруги, електрони та іони зіткнуться зі молекулами повітря, нагріваючи їх. Це призводить до створення нагрітого повітря, яке експлодує, створюючи видиму іскрову розряду.
Знаешь ответ?