Яку найбільшу кількість теплоти може поглинути монета, якщо рука хлопчика має температуру 36,6 градусів Цельсія? Питома теплоємність міді становить 380 Дж/кг К. Вкажіть лише числове значення.
Барон
Щоб визначити, яку кількість теплоти може поглинути монета, використаємо формулу для обчислення теплоти:
\[Q = m \cdot c \cdot \Delta T\]
де:
\(Q\) - кількість поглинутої теплоти (в Джоулях),
\(m\) - маса монети (в кілограмах),
\(c\) - питома теплоємність міді (в Джоулях на кілограм на градус Цельсія),
\(\Delta T\) - різниця температур (в градусах Цельсія).
Звісно, ми не знаємо масу монети, але ми можемо розрахувати її, використовуючи припущення про типову масу монети.
Припустимо, що маса монети становить 10 г (0,01 кг), а питома теплоємність міді дорівнює 380 Дж/кг К.
Тепер підставимо ці значення до формули:
\[Q = 0,01 \, \text{кг} \cdot 380 \, \text{Дж/кг К} \cdot \Delta T\]
Оскільки ці монети знаходяться в дотику з рукою хлопчика і поглинають тепло, отже, їх температура підвищується на різницю між температурою руки та їх власною температурою.
Температура руки хлопчика становить 36,6 градусів Цельсія, тому різниця температур буде:
\(\Delta T = 36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)}\)
Оскільки ми шукаємо максимальну кількість поглинутої теплоти, нам потрібно знайти температуру монети, яка забезпечить найбільшу різницю температур.
Запишемо рівняння для визначення температури монети:
\(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)} = \text{різниця в температурах}\)
Ми бачимо, що різниця в температурах - це просто від"ємне значення різниці температур, оскільки ми хочемо знайти максимальну кількість поглинутої теплоти. Тому можемо записати таке рівняння:
\(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)} = -\Delta T\)
Ми знаємо, що \(\Delta T\) - різниця температур, яку ми знайшли раніше, і вона становить \(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)}\).
Підставимо це значення в рівняння і розв"яжемо його:
\(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)} = -(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)})\)
Проводячи дії над обидвоми частинами рівняння, ми отримуємо:
\(2 \cdot \text{(температура монети)} = 2 \cdot 36,6 \, \text{градусів Цельсія}\)
\(\text{(температура монети)} = 36,6 \, \text{градусів Цельсія}\)
Тобто, температура монети повинна становити 36,6 градусів Цельсія, щоб поглинути найбільшу кількість теплоти.
Тепер підставимо значення маси монети, питомої теплоємності і різниці температур у формулу, щоб знайти кількість поглинутої теплоти:
\[Q = 0,01 \, \text{кг} \cdot 380 \, \text{Дж/кг К} \cdot (36,6 \, \text{градусів Цельсія} - 36,6 \, \text{градусів Цельсія})\]
Оскільки різниця температур становить нуль, це означає, що монета не поглине жодної теплоти.
Таким чином, максимальна кількість теплоти, яку може поглинути монета, дорівнює нулю.
\[Q = m \cdot c \cdot \Delta T\]
де:
\(Q\) - кількість поглинутої теплоти (в Джоулях),
\(m\) - маса монети (в кілограмах),
\(c\) - питома теплоємність міді (в Джоулях на кілограм на градус Цельсія),
\(\Delta T\) - різниця температур (в градусах Цельсія).
Звісно, ми не знаємо масу монети, але ми можемо розрахувати її, використовуючи припущення про типову масу монети.
Припустимо, що маса монети становить 10 г (0,01 кг), а питома теплоємність міді дорівнює 380 Дж/кг К.
Тепер підставимо ці значення до формули:
\[Q = 0,01 \, \text{кг} \cdot 380 \, \text{Дж/кг К} \cdot \Delta T\]
Оскільки ці монети знаходяться в дотику з рукою хлопчика і поглинають тепло, отже, їх температура підвищується на різницю між температурою руки та їх власною температурою.
Температура руки хлопчика становить 36,6 градусів Цельсія, тому різниця температур буде:
\(\Delta T = 36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)}\)
Оскільки ми шукаємо максимальну кількість поглинутої теплоти, нам потрібно знайти температуру монети, яка забезпечить найбільшу різницю температур.
Запишемо рівняння для визначення температури монети:
\(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)} = \text{різниця в температурах}\)
Ми бачимо, що різниця в температурах - це просто від"ємне значення різниці температур, оскільки ми хочемо знайти максимальну кількість поглинутої теплоти. Тому можемо записати таке рівняння:
\(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)} = -\Delta T\)
Ми знаємо, що \(\Delta T\) - різниця температур, яку ми знайшли раніше, і вона становить \(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)}\).
Підставимо це значення в рівняння і розв"яжемо його:
\(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)} = -(36,6 \, \text{градусів Цельсія} - \text{(температура монети)})\)
Проводячи дії над обидвоми частинами рівняння, ми отримуємо:
\(2 \cdot \text{(температура монети)} = 2 \cdot 36,6 \, \text{градусів Цельсія}\)
\(\text{(температура монети)} = 36,6 \, \text{градусів Цельсія}\)
Тобто, температура монети повинна становити 36,6 градусів Цельсія, щоб поглинути найбільшу кількість теплоти.
Тепер підставимо значення маси монети, питомої теплоємності і різниці температур у формулу, щоб знайти кількість поглинутої теплоти:
\[Q = 0,01 \, \text{кг} \cdot 380 \, \text{Дж/кг К} \cdot (36,6 \, \text{градусів Цельсія} - 36,6 \, \text{градусів Цельсія})\]
Оскільки різниця температур становить нуль, це означає, що монета не поглине жодної теплоти.
Таким чином, максимальна кількість теплоти, яку може поглинути монета, дорівнює нулю.
Знаешь ответ?