Які є відмінності між інтерференційною картинкою у монохроматичному та природному світлі?
Карнавальный_Клоун
Інтерференція - це явище, коли дві або більше хвилі поширюються від джерела світла та перетинаються, взаємодіють і утворюють нову картину.
У монохроматичному світлі всі хвилі мають одну і ту саму довжину хвилі, що означає, що усі фотони світла мають однакову енергію. Таке світло може бути згенероване, наприклад, лазером. Відмінність між інтерференційною картинкою у монохроматичному світлі та природному світлі полягає в тому, що у природному світлі складові хвилі мають різні довжини хвиль і відповідно різні енергії.
Коли природне світло падає на тоненьку плівку або колону рідини, в останній випадок спричинена розсіюючими частинками, воно розкладається на всі можливі довжини хвиль. Це значить, що ми матимемо спектр кольорів, а не одну довжину хвилі, як у монохроматичному світлі. Коли таке світло проходить через джерела, що мають дві або більше прогони, або відбиваються від таких прогонів, виникає явище інтерференції. Результатом інтерференції є формування різних колірних смуг або максимумів та мінімумів яскравості на візуальному спектрі, який ми спостерігаємо.
Отже, основною відмінністю між інтерференційною картинкою у монохроматичному та природному світлі є наявність однієї довжини хвилі у монохроматичному світлі та спектру кольорів у природному світлі. Це призводить до відмінності в розташуванні та ширині смуг чи максимумів та мінімумів інтерференційної картини при спостереженні цих двох типів світла.
У монохроматичному світлі всі хвилі мають одну і ту саму довжину хвилі, що означає, що усі фотони світла мають однакову енергію. Таке світло може бути згенероване, наприклад, лазером. Відмінність між інтерференційною картинкою у монохроматичному світлі та природному світлі полягає в тому, що у природному світлі складові хвилі мають різні довжини хвиль і відповідно різні енергії.
Коли природне світло падає на тоненьку плівку або колону рідини, в останній випадок спричинена розсіюючими частинками, воно розкладається на всі можливі довжини хвиль. Це значить, що ми матимемо спектр кольорів, а не одну довжину хвилі, як у монохроматичному світлі. Коли таке світло проходить через джерела, що мають дві або більше прогони, або відбиваються від таких прогонів, виникає явище інтерференції. Результатом інтерференції є формування різних колірних смуг або максимумів та мінімумів яскравості на візуальному спектрі, який ми спостерігаємо.
Отже, основною відмінністю між інтерференційною картинкою у монохроматичному та природному світлі є наявність однієї довжини хвилі у монохроматичному світлі та спектру кольорів у природному світлі. Це призводить до відмінності в розташуванні та ширині смуг чи максимумів та мінімумів інтерференційної картини при спостереженні цих двох типів світла.
Знаешь ответ?