Подивимось на сюжет п єси Ромео і Джульєтта для того, щоб розібратися у значенні сталого вислову шекспірівські

Пряма сумісництість відображається у взаємному притягненні Ромео і Джульєтти з першого погляду. У спочатку ніжній інтризі між ними ми бачимо, як вони забуті про світ зовнішніх справ і знаходяться лише один в одного. Це дозволяє їм відчути сильне і магічне почуття кохання, яке впливає на всі аспекти їхнього життя.

Далі, ця пристрасть переходить у ревнощі, коли Ромео стає ревний до Тибальта, братиці Джульєтти, після того, як він вбиває його друга Меркціо. Ревнощі Ромео передаються йому наприкінці п"єси, коли він думає, що його кохана вмерла, і він вирішує зіграти с помститися Капулеттівим, вистрілившись отрутою.

Помста та реванш також є формами пристрасті. Родина Монтекі та Капулетті мають довготривалу ворожнечу, і відчуття помсти пронизує всю реакцію дійових осіб. Розповідь про "Ромео і Джульєтту" відображає негативні наслідки цього безглуздого ворожнечі.

Окрім того, ще одна форма пристрасті, яку ми бачимо у п"єсі, це бажання співпереживати один одному. Ромео і Джульєтта постійно знаходяться в стані тривоги та смутку через свою неможливу ситуацію. Вони бажають бути разом, але оточення і суспільство їхнього часу роблять це неможливим.

Всі ці форми пристрасті випливають з надзвичайної сили почуття Ромео і Джульєтти одне до одного. Їхнє кохання стає невпинним полум"ям, яке видається неможливим загасити. Проявлення таких сильних емоцій викликають терпку реакцію, що звучить як "шекспірівські пристрасті". Вони нагадують нам про багатство та інтенсивність емоцій, які може викликати любов.

Таким чином, сюжет п"єси "Ромео і Джульєтта" дає нам можливість краще розуміти значення "шекспірівських пристрастей" - інтенсивність та глибину емоцій, які можуть виникнути у коханців та привести до різних форм прояву.