1) Які характеристики можна дати стосункам графині де Ресто та Максима де Трая? Які негативні риси цих персонажів

1) Стосунки графині де Ресто та Максима де Трая характеризуються як складні і напружені. Графиня де Ресто визначена як впливова та зухвала жінка, яка має владу і багатство. Вона демонструє свої негативні риси, такі як зазнайство, спроби контролювати інших і використовувати своє становище для своєї вигоди. У ході візиту до Гобсека вона проявляє свою зазнайливість і надмірну гордість, вимагаючи більших позичкових коштів, незважаючи на ризики, пов"язані з їхнім погашенням. Максим де Трай виступає як недосвідчений молодий чоловік, який хоче отримати грошову позику. Він проявляє свою негативну рису - неготовність до роботи, відповідальності та небажання повертати позику. Він навіть пускається на ризик, щоб отримати гроші, приховуючи правду про свою справжню ситуацію.

2) Графиня де Ресто сприймає смерть свого чоловіка відчужено та безвідповідально. Вона не сумує і не переживає по-справжньому, а замість цього використовує його смерть як зручний привід для виконання своїх планів. Психологічні мотиви, що лежать в основі її поведінки, включають: бажання зберегти своє становище і привілеї, гордість та почуття власної важливості, а також відсутність співчуття та емоційної залученості до інших людей.

3) Автор найбільше звертає увагу на фізичний стан та переживання Гобсека перед його смертю. Описуючи страждання лихваря, автор показує його жорстку самодисципліну і запеклу натуру. Гобсек думав про свої фінансові справи та свій станок життя протягом останніх годин, ставлячи їх вище за будь-які моральні або емоційні аспекти. Він був занурений у світ грошей і був готовий ризикувати навіть своїм життям, щоб зберегти своє становище та багатство.

4) Зображення "зіпсованих скарбів" Гобсека на картині має символічний смисл. Воно вказує на те, що багатство, отримане шляхом недобросовісних діяльностей, несе з собою негативні наслідки. В цьому смислі, "зіпсовані скарби" мають негативне значення і втілюють саму суть Гобсека як лихваря, який поглинає його та є причиною його власного занепаду. Це може вказувати на те, що моральні цінності та чесноти утрачаються у процесі скупчення матеріальних благ, і без моральних цінностей справжнє щастя не досяжне.