1. Відокремлення означень, які стоять після означуваного слова, є поширеним явищем. 2. Означення, виражене

1. Передання висловлювання з точністю та чіткістю є важливою ознакою мовлення. Відокремлення означень, які стоять після означуваного слова, є поширеним явищем, що допомагає досягти цієї точності та чіткості. Коли відокремлюються означення, це створює зручну структуру висловлювання, де перше місце займає сутність слова, а потім іде його опис або характеристика. Таке укладення сприяє впевненому розумінню та сприйняттю тексту.

2. Однією з часто зустрічаються форм означення є використання дієприкметникового звороту перед означуваним словом. Цей метод дозволяє додатково передати причинний аспект означуваного поняття. Наприклад, "втомлений студент" передає не тільки стан студента, а й підкреслює причину його втоми. Таке використання дієприкметникових зворотів перед означуваним словом є поширеним явищем у мовленні.

3. Коли мова йде про особовий займенник і його означення, відокремлення непоширених означень є допустимим. Наприклад, висловлення "саме цей учень був на найбільшому святі" допомагає зосередити увагу на зазначеному учні, підкреслюючи його виділення серед інших. Цей підхід значно полегшує сприйняття висловлювання й збільшує його виразність.

4. Після означуваного слова можна розміщувати два або навіть декілька непоширених означень. Це створює можливість детальніше описати або характеризувати поняття, що використовується. Наприклад, висловлення "підприємство - це організація, де виробляється товар, надаються послуги, здійснюється підприємницька діяльність" дозволяє повніше розкрити значення поняття "підприємство".

Отже, відокремлення означень, використання дієприкметникових зворотів, допустимість відокремлення непоширених означень і можливість розміщувати кілька непоширених означень після означуваного слова - всі ці явища є загальноприйнятими і допомагають створити точне, зрозуміле висловлювання.