Чому ніхто з жителів села не бажав стати хрещеником Мотри? з оповідання "Хіба ревуть воли як ясла повні"
Арбуз_1970
В оповіданні "Хіба ревуть воли як ясла повні" ми можемо знайти відповідь на це питання, але спершу трохи пояснюємо сутність самої історії.
Оповідання "Хіба ревуть воли як ясла повні" написане Іваном Багряним і розповідає про життя в селі, де характерні особливості народної культури та повсякдення місцевих мешканців. Головним героєм оповідання є Мотря, яка лишається самотньою після смерті чоловіка та виховує сина. У центрі уваги оповідання є тема згуртованості сільського населення, взаємини між селянами та традиційні цінності, які вони прихильно дотримуються.
Серед усіх селян, ніхто не бажав стати хрещеником Мотри. Це може бути пояснено кількома причинами, які виникають з контексту оповідання:
1. Селяни мали певні стереотипи і вірування. Хрещення в цьому контексті могло розглядатися як велика відповідальність, і, можливо, деякі селяни не бажали брати на себе такі зобов"язання.
2. Селяни можуть бути занадто зайняті своїми справами або мати вагомі обов"язки, які перешкоджали їм приймати таку відповідальність. В оповіданні згадується про репетиції хору та гулянки, що свідчить про досить активний соціальний життя селян.
3. Мотра може не бути настільки близькою і відомою для сусідів. У таких малих селянських спільнотах, часто хрещення здійснюється близькими людьми або родичами, з якими є надійні зв"язки та взаєморозуміння. Таким чином, сусіди можуть вважати, що навіть без їх участі все буде добре.
Попри це, оповідання наголошує на згуртованості села та підтримці, яку селяни надавали Мотрі в інших ситуаціях. Це свідчить про те, що вони все одно стояли пліч-о-пліч і допомагали один одному відчути справжню сімейну спільноту.
Враховуючи це, можна зробити висновок, що ніхто з жителів села не бажав стати хрещеником Мотри, оскільки на певному рівні він не був необхідний іншим селянам, але це не означало, що вони не цінували або не підтримували Мотру усупереч цьому.
Оповідання "Хіба ревуть воли як ясла повні" написане Іваном Багряним і розповідає про життя в селі, де характерні особливості народної культури та повсякдення місцевих мешканців. Головним героєм оповідання є Мотря, яка лишається самотньою після смерті чоловіка та виховує сина. У центрі уваги оповідання є тема згуртованості сільського населення, взаємини між селянами та традиційні цінності, які вони прихильно дотримуються.
Серед усіх селян, ніхто не бажав стати хрещеником Мотри. Це може бути пояснено кількома причинами, які виникають з контексту оповідання:
1. Селяни мали певні стереотипи і вірування. Хрещення в цьому контексті могло розглядатися як велика відповідальність, і, можливо, деякі селяни не бажали брати на себе такі зобов"язання.
2. Селяни можуть бути занадто зайняті своїми справами або мати вагомі обов"язки, які перешкоджали їм приймати таку відповідальність. В оповіданні згадується про репетиції хору та гулянки, що свідчить про досить активний соціальний життя селян.
3. Мотра може не бути настільки близькою і відомою для сусідів. У таких малих селянських спільнотах, часто хрещення здійснюється близькими людьми або родичами, з якими є надійні зв"язки та взаєморозуміння. Таким чином, сусіди можуть вважати, що навіть без їх участі все буде добре.
Попри це, оповідання наголошує на згуртованості села та підтримці, яку селяни надавали Мотрі в інших ситуаціях. Це свідчить про те, що вони все одно стояли пліч-о-пліч і допомагали один одному відчути справжню сімейну спільноту.
Враховуючи це, можна зробити висновок, що ніхто з жителів села не бажав стати хрещеником Мотри, оскільки на певному рівні він не був необхідний іншим селянам, але це не означало, що вони не цінували або не підтримували Мотру усупереч цьому.
Знаешь ответ?