розв язуйте тести з української літератури. Які з наступних письменників НЕ входили до театру корифеїв

1. Щоб визначити, які письменники НЕ входили до театру корифеїв, треба розібратися, хто входив до цього театру. Театр корифеїв - це назва групи письменників, які були провідними представниками літературного руху на початку 20 століття в Україні. Ця група була активна в українській літературі Літературного товариства імені Тараса Шевченка. Спробуємо відповісти на запитання, перераховуючи письменників, які входили до театру корифеїв, і порівнюючи їх з заданими письменниками:
А. М. Кропивницький - входив до театру корифеїв.
І. Карпенко-Карий - входив до театру корифеїв.
М. Садовський - не входив до театру корифеїв.
М. Коцюбинський - не входив до театру корифеїв.

Таким чином, письменники, які НЕ входили до театру корифеїв, це М. Садовський та М. Коцюбинський.

2. Для того, щоб відповісти на це питання, необхідно зрозуміти, що таке "калиця". Калитця - це звичайне ліжко, яке було поширене в українських селах довгий час тому. Задача полягає в тому, щоб з"ясувати, що дорожче від усіх перерахованих варіантів:
- Земля у Смоквинова - земля може бути вартістю, але не обов"язково дорожчою за калитцю.
- Худоба у Жолудя - худоба є цінним майном, але може бути меншою за вартістю ніж калитця.
- Знаряддя для пошуку - знаряддя має свою вартість, але не обов"язково дорожче за калитцю.
- Все для весілля сина - весілля може бути дорогим, але не обов"язково дорожчим за калитцю.

Таким чином, єдиним варіантом, який залишається, є "все для весілля сина". Отже, все для весілля сина багато коштувало калитці.

3. Герасим у творі від І. Нечуя-Левицького "Гайдамаки" не дозволяв жені їхати до церкви на конях зовсім з іншої причини, а саме через їх вибрики. У нього був певний стереотип, за яким жінка мала ходити пішки до церкви. Тому він не дозволяв їй їхати на конях незалежно від власних зручностей або потреби.

4. В творі М. Коцюбинського "Дорогою ціною" порівняння українського народу, який перебуває під княжою владою, з волами, турами і конями слугує для вираження його поглядів на політичну ситуацію того часу. Автор порівнює українців з тваринами, які мають обмежені права і не можуть самостійно керувати своїм життям. Це порівняння має символічний зміст і виражає становище українського народу в умовах князівської влади.