1. Які країни виступали в провідній ролі в Європі протягом XVIII століття? Що впливало на їхню конкуренцію? 2

1. Протягом XVIII століття провідну роль в Європі відігравали кілька країн, з яких можна виділити такі:

- Велика Британія: Великобританія мала найбільш розвинену промисловість та торгівлю. Її вплив на конкуренцію полягав у господарському домінуванні, контролі над колоніями і морськими торговельними шляхами.

- Франція: Франція залишалася однією з провідних держав Європи, її вплив в основному базувався на військовій силі та культурній преваги. Французька імперія поширювалася на Європу та Індію, що також впливало на конкуренцію з іншими країнами.

- Прусія та Австрія: Ці дві країни боролися за перевагу у Східній Європі. Прусія, використовуючи свою військову силу, намагалася розширити свої території, тоді як Австрія ставала сильним політичним гравцем за допомогою шлюзової політики та союзів з іншими країнами.

Вплив на конкуренцію складався з різних факторів. Національні інтереси, територіальні суперечки, геополітичні амбіції, торговельні конфлікти, змагання за контроль над регіонами та ресурсами - всі ці фактори впливали на конкуренцію між країнами в Європі.

2. Дії Росії, Прусії та Австрії, спрямовані на поділ Речі Посполитої, можна охарактеризувати таким чином:

- Росія: Росія прагнула зайняти території Східної Європи та України, головним чином через геополітичну стратегію розширення та контролю над ключовими регіонами, а також через бажання встановити вплив та захистити права православних східнослов"янських народів.

- Прусія: Прусія, під керівництвом Фрідріха II Великого, бажала зайняти Польщу та Литву для розширення своїх територій та зміцнення економічного та військового потенціалу.

- Австрія: Австрія також прагнула отримати свою частку з Польщі заради зміцнення своєї імперії та контролю над Центральною та Східною Європою.

3. Османська імперія почала втрачати свої європейські території з кінця XVII століття. Це було пов"язано з такими причинами:

- Внутрішній розпад: Внутрішній розкол і складність управління внутрішніми справами імперії призвели до втрати контролю над територіями в Європі.

- Втручання інших держав: Зростання інтересів імперських держав Європи, таких як Росія, Австрія та інші, призвело до вторгнень і встановлення влади на частині європейських територій Османської імперії.

- Розпад султанської влади: Кризи та внутрішні конфлікти в османській державі призвели до розпаду султанської влади, що створило умови для утрати територій.

- Застарілість та застій: Османська імперія не встигла адаптуватися до швидкого розвитку технологій та господарства в Європі, що призвело до відставання та занепаду.

Таким чином, поєднання цих чинників призвело до втрати Османською імперією своїх європейських територій починаючи з кінця XVII століття.