1. Мир - щоденний і звичайний - тихо ходить по землі. (І. Жиленко.) 2. У колисці мій синочок усміхається мені з синьими

1. Задумка автора в цій стрічці полягає у тому, щоб показати, що мир може бути непомітним, простим, неперервним та постійним нашим супутником. Порівняння мира зі звичайною, щоденною річчю використовується для того, щоб підкреслити його всеосяжність і важливість у нашому житті. Автор передає це повідомлення за допомогою простих слів, що дозволяє йому бути зрозумілим широкій аудиторії, зокрема школярам.

2. В поезії Сосюри порівняння "мій синочок усміхається мені з синьими очима" передає почуття щастя і радості матері від маленького сина. Автор за допомогою такого порівняння створює яскравий образ і надає виразності своїй поезії. Використання простих слів та доступних образів підсилює емоційність та розуміння поезії для учнів.

3. Рядки відомої поезії Симоненка передають його занепокоєння страхом атомної загрози. Автор демонструє свою глибоку громадську позицію та закликає людей прокидатися і бути обережними перед небезпекою. Порівняння "Людинооздобрі зі страхіттям атомним в руці чатують на нас" використовується для передачі загрози, з якою людство зіштовхнулося, і неможливості вгамувати її.

4. В строфі М. Стельмаха ми бачимо філософський погляд на сутність щастя та долі. Автор стверджує, що людина не може передбачити або контролювати своє щастя або долю. Використання синонімів "щастя" і "доля" підсилює аргумент автора й створює загальний образ загадковості людського існування.

5. В цитаті Б. Олійника передається емоційне становище людини, яка осягла свою безсилість перед страхом перед смертю. Автор зазначає, що померти без вагомої причини страшно, оскільки це може підірвати сенс життя. Використання слова "особливо" підкреслює силу цих емоцій.

6. Стихи В. Стуса порівнюють рев плав і гул паровозів зі залишеними літаком слідами. Автор передає спостереження про різницю між різними видами транспорту і їх впливом на оточуючий світ. Порівняння створює яскраві образи і викликає цікаві думки у школярів.

7. Закінчення фрази "Замерехтіло між двома світами" залишається недоповненим, залишаючи можливість для тлумачення. Тут учень може продовжити фразу, додавши свої думки та інтерпретації. Це поетичний засіб, який дає можливість відчути незавершеність, загадковість та самостійність шляхом роздумів.