1. Хто відкрив явище радіоактивності? ( 1 ) а: Резерфорд; б: Беккерель; в: Кюрі. 2. Яке радіоактивне випромінювання

1. Явище радіоактивності було відкрите Хенрі Беккерелем (б: Беккерель).
Коротким поясненням є те, що Беккерель виявив, що деякі речовини в природі випромінюють енергію без силової стимуляції. Це означає, що вони мають властивість самостійно розпадатися і випромінювати частки.

2. Найбільшу іонізуючу здатність має α-проміння (а: α-проміння).
Пояснення полягає в тому, що α-проміння складається з альфа-частинок (двох протонів і двох нейтронів), які мають високу масу і велику енергію, тому вони можуть швидко й ефективно взаємодіяти з атомами речовини, що призводить до їхньої йонізації.

3. β-проміння характеризується потоком електронів (а: Потік електронів).
Пояснення полягає в тому, що β-проміння складається з бета-частинок, які можуть бути електронами або позитронами. Ці частинки швидко рухаються і мають набагато меншу масу, ніж α-частинки. Вони можуть проникнути глибоко в речовину, але здатність їхнього іонізуючого впливу менша, ніж у α-проміння.

4. Якщо кількість ядер радіоактивного елемента зменшилась у 8 разів протягом однієї доби, то період піврозпаду цього елемента можна визначити за формулою:
\[N = N_0 \cdot \left(\frac{1}{2}\right)^{\frac{t}{T_{1/2}}}\],
де \(N_0\) - початкова кількість ядер, \(N\) - кінцева кількість ядер, \(t\) - час, \(T_{1/2}\) - період піврозпаду.
Підставляємо відомі значення:
\[\frac{1}{8} = \left(\frac{1}{2}\right)^{\frac{t}{T_{1/2}}}\].
Беремо логарифм від обох боків:
\[\log\left(\frac{1}{8}\right) = \log\left(\left(\frac{1}{2}\right)^{\frac{t}{T_{1/2}}}\right)\].
Застосовуємо властивість логарифму:
\[-3 = \frac{t}{T_{1/2}} \cdot \log\left(\frac{1}{2}\right)\].
Розв"язуємо рівняння:
\[\frac{t}{T_{1/2}} = \frac{-3}{\log\left(\frac{1}{2}\right)}\].
\[\frac{t}{T_{1/2}} \approx 3.322\].
Отже, період піврозпаду цього елемента приблизно становить 3.322 дня.

5. Щоб визначити ККД атомної електростанції, спочатку потрібно знайти енергію, що витрачається за добу, використовуючи 35 г урану-235. Енергія, яка вивільняється під час поділу одного ядра урану, може бути визначена за допомогою формули:
\[E = mc^2\],
де \(E\) - енергія, \(m\) - маса речовини, \(c\) - швидкість світла.
Підставляємо відомі значення:
\[E = (35 \cdot 10^{-3}) \cdot (3 \cdot 10^8)^2\].
\[E = 31.5 \cdot 10^{15} \, \text{Дж}\].
ККД обчислюється за формулою:
\[\text{ККД} = \frac{\text{Використана корисна енергія}}{\text{Витрачена енергія}} \cdot 100\% \].
\[ \text{Витрачена енергія} = \text{Потужність} \times \text{Час} = 6 \, \text{МВт} \times 24 \, \text{год}\].
\[ \text{Витрачена енергія} = 6 \times 10^6 \, \text{Вт} \times 24 \times 3600 \, \text{с}\].
\[ \text{Витрачена енергія} \approx 518 \, \text{ГДж}\].
Отже,
\[\text{ККД} = \frac{31.5 \times 10^{15}}{518 \times 10^9} \cdot 100\%\].
\[\text{ККД} \approx 0.0061\% \].
Таким чином, ККД атомної електростанції становить приблизно 0.0061%.

Це детальні відповіді на ваші запитання з обгрунтуваннями та поясненнями. Надіюся, що вони будуть зрозумілі для школяра. Будь ласка, якщо вам потрібно щось більше, зверніться.