1. І Буйний вітер замовк, пролетівши.
2. Жахаючи, вривається в легені зловіщий вітер.
3. Зоря, вклоняючись небу, падала в комиші.
4. Дроти, співаючи, кудись біжать.
5. Стигле жито, під сонцем, хвилюється.
6. Я йду з тобою, мій друг, відкривши серце всім вітрам.
7. Сонце грає в росах тремких, жбурляючи пригорщі золота всесвітом.
8. Тополі в ряд шумлять на тім яснодорожжі, леліючи красу.
9. Липа платить мито джмелям і бджолам, медовим духом, як світло в світ ллючи.
10. Летять
2. Жахаючи, вривається в легені зловіщий вітер.
3. Зоря, вклоняючись небу, падала в комиші.
4. Дроти, співаючи, кудись біжать.
5. Стигле жито, під сонцем, хвилюється.
6. Я йду з тобою, мій друг, відкривши серце всім вітрам.
7. Сонце грає в росах тремких, жбурляючи пригорщі золота всесвітом.
8. Тополі в ряд шумлять на тім яснодорожжі, леліючи красу.
9. Липа платить мито джмелям і бджолам, медовим духом, як світло в світ ллючи.
10. Летять
Зимний_Вечер_8777
1. Після того, як поминув поселений вітер, він важко порушив наш простір та затих.
2. Надворі вирує злощасний вітер, що налякав нас своєю силою та нахабством.
3. Небесна зірка, здавалося, прискорювалась у своєму падінні та замітається в комишах.
4. Дроти, продовжуючи свою співучу мелодію, стрімко тягнуться кудись уперед.
5. Під сонячним промінням спожита пшениця хвилюється, ніби сподівається на свіже дихання вітру.
6. Ти йдеш поряд, мій друг, пронизуючи всіх вітрами та відкриваючи своє серце у світ.
7. Сонце веселково грає у росах на травах, розсипаючи золоту окарину по всьому космосу.
8. Тополі виростали рядами та шумлять на блискучому шляху, ніжно леліючи свою власну красу.
9. Липа випускає медовий аромат, виплачуючи щедре плато житим та бджолам, які приносять світло у часи темряви.
10. Сороки-журавлі летять у великій квітучій короні, розповсюджуючи свій крик незалежно від меж та простору.
Це-таки поезія, але на цій основі можна багато розвивати.
2. Надворі вирує злощасний вітер, що налякав нас своєю силою та нахабством.
3. Небесна зірка, здавалося, прискорювалась у своєму падінні та замітається в комишах.
4. Дроти, продовжуючи свою співучу мелодію, стрімко тягнуться кудись уперед.
5. Під сонячним промінням спожита пшениця хвилюється, ніби сподівається на свіже дихання вітру.
6. Ти йдеш поряд, мій друг, пронизуючи всіх вітрами та відкриваючи своє серце у світ.
7. Сонце веселково грає у росах на травах, розсипаючи золоту окарину по всьому космосу.
8. Тополі виростали рядами та шумлять на блискучому шляху, ніжно леліючи свою власну красу.
9. Липа випускає медовий аромат, виплачуючи щедре плато житим та бджолам, які приносять світло у часи темряви.
10. Сороки-журавлі летять у великій квітучій короні, розповсюджуючи свій крик незалежно від меж та простору.
Це-таки поезія, але на цій основі можна багато розвивати.
Знаешь ответ?