Заповніть таблицю Держави на території Казахстану у XIII-XV ст. Опишіть територію, внутрішню та зовнішню політику

Держави на території Казахстану у XIII-XV ст. представляли собою Ак Орда, Ханство і Абулхаіра. Давайте розглянемо кожну з них детальніше.

1. Ак Орда:
- Територія: Ак Орда охоплювала значну частину Казахстану того часу, включаючи простори сучасних регіонів Актюбінської, Карагандинської та Костанайської областей.
- Внутрішня політика: В Ак Орда була налагоджена військово-феодальна система, в якій визначальну роль відігравав хан (володар) - голова шауліського роду. Землі розділялися між теміровими князями, що призводило до внутрішньої конкуренції і боротьби за владу.
- Зовнішня політика: Ак Орда підтримувала дипломатичні відносини з сусідніми народами, зокрема з Монгольською імперією.
- Причина розпаду: Головною причиною розпаду Ак Орди була боротьба за владу між шауліськими родами, що призвела до внутрішніх конфліктів та розодроблення країни.

2. Ханство:
- Територія: Ханство розташовувалося на території сучасної Жетісайської, Туркестанської, Кызылординської та Павлодарської областей.
- Внутрішня політика: Управління країною здійснювалося кханом (володарем) та його двірцем. Кханство було організоване згідно з патримональним принципом передачі влади - влада спадала на найстаршого сина кхана.
- Зовнішня політика: Ханство маво активні політичні відносини з іншими країнами Центральної Азії, де проводилося дипломатичне перемир"я і воєнні походи.
- Причина розпаду: Розпад Ханства був наслідком внутрішніх протиріч та боротьби за владу між претендентами на трон.

3. Абулхаіра:
- Територія: Абулхаіра охоплювало сучасні території Акмолинської, Алма-Атинської, Жамбильської та Південно-Казахстанської областей.
- Внутрішня політика: Управління Абулхаіри було зосереджене в руках монарха - хана та його дворцу. Місцевий нобілітет мав значний вплив на політичні рішення країни.
- Зовнішня політика: Абулхаіра утримувала дипломатичні стосунки з сусідніми народами та племенами, які завжди мали великий вплив на політику цієї держави.
- Причина розпаду: Розподіл престолу після смерті монарха, конфлікти між суверенними князькими родами та територіальні амбіції сусідніх держав призвели до послаблення країни та її подальшого розпаду.

Висновок:
Загальні ознаки розпаду держав у XIII-XV ст. на території Казахстану включають:
- Внутрішні конфлікти та боротьбу за владу між різними родами і претендентами на трон.
- Політичну та географічну розореність, яка створювала сприятливі умови для втручання інших держав.
- Зовнішній тиск з боку сусідніх народів і імперій, що прагнули контролювати стратегічні регіони.

Опираючись на вищевказане, можна зробити висновок, що розпад держав у той період був результатом внутрішніх політичних суперечок, зовнішнього тиску та територіальних претензій.