Яку відмінність між помісною формою землеволодіння та вотчиною? Потрібно поспішати

Помісна форма землеволодіння та вотчина — це два різних види земельної власності, які використовувалися в історичних умовах. Давайте розглянемо їх детальніше:

Помісна форма землеволодіння:
- Помісна форма землеволодіння, також відома як "складна помісна господарка", набула найбільшого поширення в середньовічній Європі.
- Головна особливість помісного землеволодіння полягала в тому, що одна земельна ділянка поділялася на декілька частин, які використовувались для різних цілей: сіяти пшеницю, вирощувати овочі та животництво.
- Розташування помісних господарств було досить розкиданим, з різними ділянками розташованими поруч зі своїми житловими будинками.
- Така система господарства часто вимагала великої родини або колективу, які могли справлятися з величезною кількістю роботи, пов"язаної з утриманням та ефективним використанням землі.

Вотчина:
- Вотчина була поширена в історичній Росії і передбачала власність великих земельних площин, які утримувалися окремими поміщиками або дворянськими родинами.
- Власник вотчини мав на увазі, що земля є його приватною власністю, і мав право наказувати своїм селянам та іншим працівникам.
- Господарство на вотчині спеціалізувалося на вирощуванні одної основної культури, яка відповідала ринковим вимогам і забезпечувала прибуток власникові землі.
- Селяни, які працювали на вотчині, мали обов"язок виконувати різні сільськогосподарські роботи, платити певну частину свого врожаю або надавати іншу послугу власнику землі.

Отже, основною різницею між помісною формою землеволодіння та вотчиною є те, що помісна форма передбачала розподіл однієї земельної ділянки на кілька частин з різним призначенням, тоді як вотчина означала власність великої земельної площини, спеціалізованої на вирощуванні одного виду культури. Крім того, помісна господарка звичайно була більш розкиданою і вимагала великої родини або колективу для ефективного використання землі, у той час як вотчина була більш централізованою і базувалася на підлеглості селян власникові землі.