Якими будуть генотипи й фенотипи гібридів, отриманих від схрещування двох гетерозиготних особин?

При схрещуванні двох гетерозиготних особин для кожної ознаки відбувається поєднання двох алелей - одну від батька, іншу від матері. При цьому генотипи і фенотипи нащадків можуть бути різними.

Для початку розберемося з генотипами - це комбінація алельних пар, що визначає наявність певних ознак у особини. У даному випадку, гетерозиготна особина має різні алелі для даної ознаки. Наприклад, позначимо їх як \(A\) та \(a\). Тоді генотипи батьків будуть \(Aa\) та \(Aa\).

При здійсненні схрещування відбувається випадкове розподілення утворених гамет. У нашому випадку, батьки утворюють гамети \(A\) та \(a\), і кожна з них має шанс одержати алель відповідного батька. Існує можливість утворення нащадків з наступними генотипами: \(AA\), \(Aa\) та \(aa\).

Тепер перейдемо до фенотипів - це спостережувані ознаки у живих організмах. Фенотип визначається взаємодією генотипу та впливом зовнішнього середовища. У нашому випадку, різні генотипи можуть мати різний фенотип.

Припустимо, що алель \(A\) визначає певну характеристику, наприклад, колір квітки, а алель \(a\) - змінений колір. Тоді утворення гамет \(A\) та \(a\) дає змогу отримати наступні фенотипи: особина з генотипом \(AA\) матиме характеристику, відповідну алелі \(A\) (наприклад, червону квітку); особина з генотипом \(Aa\) матиме суміш характеристик, залежну від домінування алелі \(A\) (наприклад, рожеву квітку); особина з генотипом \(aa\) матиме характеристику, відповідну алелі \(a\) (наприклад, білу квітку).

Отже, при схрещуванні двох гетерозиготних особин можливі різні генотипи та фенотипи нащадків, в залежності від спадковості відповідних алелей.