Яким політичним діячам в період між Першою та Другою світовою війною у країнах Центрально-Східної Європи ототожнюється

У період між Першою та Другою світовою війною у країнах Центрально-Східної Європи авторитаризм був асоційований з деякими політичними діячами. Ось кілька прикладів таких діячів:

1. Антоні Вецелаер - чеський політик, який був прем"єр-міністром Чехословаччини у 1938-1939 роках. Вецелаер сприяв прогресії авторитаризму, проводив політику угоди з нацистським Німеччиною та фашистською Італією.

2. Мікулаш Граус - угорський політик, який обіймав посаду прем"єр-міністра Угорщини в 1932-1936 роках. Граус прийняв серію законів, що обмежували політичні права опозиції та зміцнювали його владу.

3. Йосип Броз Тіто - комуністичний лідер Югославії, який увійшов до політичної сцени після Другої світової війни. Хоча Тіто початково був упірною протистоянням авторитаризму, з часом він створив систему змішаного типу, де його самоврядування мав сильний вплив.

4. Антон Муссоліні - італійський фашистський лідер, який був придушителем італійської опозиції та створив авторитарний режим. У післявоєнний період його підтримка почала зменшуватися.

Ці політичні діячі відображали різні більш-менш авторитарні погляди у своїх країнах. Вони прагнули до утвердження сильних урядів та обмеження політичних свобод, нерідко загрожуючи демократії та правам громадян. Спираючись на історичні джерела, авторитаризм у Центрально-Східній Європі у цей період пов"язувався з цими політичними діячами.