Які принципи нової поетичної свідомості можна віднести до внеску П. Верлена й А. Рембо?

П. Верлен и А. Рембо – два видатних поета, чия творчість мала значний вплив на формування нової поетичної свідомості. Обидва поети активно досліджували можливості поетичного мовлення й вносили свої унікальні принципи в поетичний жанр.

По-перше, П. Верлен був одним з ключових представників символізму – літературного напряму, що домінував у другій половині 19-го століття. Його внесок до нової поетичної свідомості полягав у розширенні можливостей поетичного мовлення. Верлен відмовлявся від традиційних форм поетичної поезії, насамперед римованих і силабо-тонічних віршів, замість цього використовував вільний віршовий ряд та експериментував з мовою. Він використовував неочікувані асоціації, нестандартну лексику, а також впроваджував нелинійну структуру віршів. Його поезія відображала внутрішній світ поета й ставила акцент на його індивідуальні почуття та емоції.

А. Рембо, натомість, був представником проклятого поетичного покоління і відомий своїми максимами, що визначили основні принципи нової поетичної свідомості. Його внесок до нової поетичної свідомості включав руйнування традиційних поетичних конвенцій. Рембо відмовився від природознавчої поезії та прагнув до створення "музичного" вірша, в якому звукові образи були основними. Він також використовував непередбачувані зіставлення й асоціації, що створювали новий, ефектний образний світ й запрошували читача до активної творчої участі під час читання.

Враховуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що принципи П. Верлена та А. Рембо, такі як відмова від традиційних форм, експерименти з мовою та образотворчістью, впровадження нестандартних технік та акцент на індивідуальність поета, були значним внеском до розвитку нової поетичної свідомості. Ці принципи стимулювали становлення нових тенденцій, націлених на самовиразність, емоційність та метафоричність в поезії.