Які особливості характеризували становище селян підросійської України у 1910-1914 роках? а) Які обмеження були

Селяни підросійської України у 1910-1914 роках зазнавали ряду особливостей, які впливали на їхнє становище. Розглянемо кожну з особливостей по черзі:

а) У цей період, селяни зазнавали певних обмежень на право залишити сільську общину. Це обмеження називалося "кріпосною стариною" і передбачало, що селяни не могли вийти з общини без дозволу поміщика або сільської ради. Таке обмеження підтримувалося владою та забезпечувало централізований контроль над селянами.

б) Соціальне розшарування серед селян з посиленням. За цей період спостерігалося зростання розбіжностей між багатшими та біднішими селянами. Багатші селяни, які мали більше землі та ресурсів, ставали більш впливовими та займали вищі посади в общині. Бідні ж селяни перебували у скрутному становищі та мали обмежені можливості, що призводило до соціальної нерівності.

в) Хуторське господарство розвивалося активно. Хутори - це невеликі сільські поселення, в яких селяни самостійно культивували землю та займались фермерським господарством. У цей період, хуторські господарства стали все популярнішими, оскільки дозволяли селянам бути більш незалежними від общини та власників землі.

г) Зобов"язання перед колишніми поміщиками зберігалися незалежно від соціально-економічного становища селян. Селяни зобов"язані були виконувати різноманітні праці на землі власника, платити орендну плату або наймати землю від власника на комерційних умовах. Це робило селян більш залежними від поміщиків та обмежувало їхні можливості.

д) Після ліквідації поміщицького землеволодіння, з"явилися певні можливості отримати землю без викупу. Була введена земельна реформа, яка надавала селянам право отримувати земельні ділянки у власність на основі договору з державою або общиною. Це дозволяло селянам стати власниками землі та бути більш незалежними від поміщиків.

Таким чином, становище селян підросійської України у 1910-1914 роках відображалося особливостями, такими як обмеження на право виходу з общини, посилення соціального розшарування, розвиток хуторського господарства, зобов"язання перед поміщиками та можливості отримання землі без викупу.