Які ідеї просвітництва були втілені в романі "Мандри Гулівера в Ліліпутії" д. Свіфта?
Бублик
У романі "Мандри Гулівера в Ліліпутії" автор Джонатан Свіфт передає кілька ідей просвітництва через свої гострі сатиричні спостереження. Основні ідеї, що втілені в цьому творі, включають:
1. Критика політичної системи: Свіфт використовує мікроскопічний світ Ліліпутії, щоб підкреслити абсурдність політичної системи, де конфлікти і ворожнеча через незначні речі стають основною частиною життя. Це може слугувати коментарем про політичну ситуацію в самій Ірландії того періоду, коли панував розкол і сварки між протестантами та католиками.
2. Критика соціальних норм: Свіфт показує, як Ліліпутяни використовують фізичний розмір й гроші як критерій соціального стану, ігноруючи інші важливі чинники, такі як інтелект, мораль та характер. Це може вважатися критикою суспільства, де вартість людини визначається матеріальними показниками, а не її внутрішніми якостями та здібностями.
3. Критика війни і військової стратегії: Свіфт показує безглуздість і нерозумність військової стратегії Ліліпута, де дві релігійно-обумовлені фракції вступають у війну через незначні розбіжності. Це може бути спробою автора підкреслити абсурдність війни та її наслідків у реальному світі.
4. Засудження інтолерантності і нетерпимості: Через Мандрівника Гулівера, Свіфт показує, як захопленість його розмірами та некрасивим зовнішнім виглядом Ліліпутяни ставлять себе у привілейований стан і вважають Гулівера потенційним ворогом. Ця ідея обговорює значення толерантності та прийняття людей незалежно від їх зовнішності або розмірів.
Ці ідеї просвітництва в романі "Мандри Гулівера в Ліліпутії" демонструють негативні наслідки інтолерантності, політичного конфлікту та війни. Автор намагається показати, як такі абсурди можуть існувати в реальному світі та закликає до розуміння, толерантності й мирного врегулювання конфліктів.
1. Критика політичної системи: Свіфт використовує мікроскопічний світ Ліліпутії, щоб підкреслити абсурдність політичної системи, де конфлікти і ворожнеча через незначні речі стають основною частиною життя. Це може слугувати коментарем про політичну ситуацію в самій Ірландії того періоду, коли панував розкол і сварки між протестантами та католиками.
2. Критика соціальних норм: Свіфт показує, як Ліліпутяни використовують фізичний розмір й гроші як критерій соціального стану, ігноруючи інші важливі чинники, такі як інтелект, мораль та характер. Це може вважатися критикою суспільства, де вартість людини визначається матеріальними показниками, а не її внутрішніми якостями та здібностями.
3. Критика війни і військової стратегії: Свіфт показує безглуздість і нерозумність військової стратегії Ліліпута, де дві релігійно-обумовлені фракції вступають у війну через незначні розбіжності. Це може бути спробою автора підкреслити абсурдність війни та її наслідків у реальному світі.
4. Засудження інтолерантності і нетерпимості: Через Мандрівника Гулівера, Свіфт показує, як захопленість його розмірами та некрасивим зовнішнім виглядом Ліліпутяни ставлять себе у привілейований стан і вважають Гулівера потенційним ворогом. Ця ідея обговорює значення толерантності та прийняття людей незалежно від їх зовнішності або розмірів.
Ці ідеї просвітництва в романі "Мандри Гулівера в Ліліпутії" демонструють негативні наслідки інтолерантності, політичного конфлікту та війни. Автор намагається показати, як такі абсурди можуть існувати в реальному світі та закликає до розуміння, толерантності й мирного врегулювання конфліктів.
Знаешь ответ?