Які були основні характеристики статусу та життя селян в Україні на початку 1930-х років?

На початку 1930-х років українські селяни мали дуже складне життя і низький статус. Основні характеристики їх статусу та життя в цей період включали наступне:

1. Колективізація: В цей період радянська влада проводила політику колективізації, що означало об"єднання селян у колгоспи. Це було зроблено з метою знищення приватної власності на землю та інше майно. Колективізація призвела до конфіскації селянських земель та примусового приєднання до колгоспів.

2. Колгоспи: Селяни були змушені вступити до колгоспів і працювати на спільну радянську ферму. Вони втратили право володіти своєю землею та розпоряджатися нею. Умови праці в колгоспах були важкими, зарплати були низькими, а виробничі показники контролювалися радянською владою.

3. Голодомор: В період 1932-1933 років Україну спіткала одна з найбільших трагедій - Голодомор. Це була штучно спровокована радянською владою голодна катастрофа, під час якої мільйони селян вмерли від голоду. Доступ до харчів був обмежений, а сільськогосподарські продукти були конфісковані.

4. Політичний тиск: Радянська влада переслідувала "класових ворогів", серед яких були і селяни. Селяни, які спротивлялися колективізації або відмовлялися вступати до колгоспів, підлягали політичному переслідуванню, репресіям та економічним ущемленням.

Отже, селяни на початку 1930-х років в Україні стикалися зі страшними труднощами, втратою своєї землі, непокоєм та голодом. Вони мали низький статус та обмежені права, що ставило їх у складне положення.