Яка думка про події Люблінського сейму є вірною: думка М. Грушевського, який вбачає в сеймі насильство та порушення

Думка М. Грушевського, який вбачає в Люблінському сеймі насильство та порушення прав чужих переконань, є більш вірною. Пояснюючи це, оглянемо факти.

Люблінський сейм відбувся у 1569 році і став ключовою подією у створенні Польсько-Литовської Республіки. Сейм був скликаний з метою обговорення та прийняття актів унії між Королівством Польським та Великим князівством Литовським.

Михайло Грушевський, відомий український історик та політичний діяч, бачив у Люблінському сеймі насильство та порушення прав чужих переконань. Він вважав, що польські магнати та великокнязівська еліта використовували свою силу та авторитет для зміни політичного статусу України, Білорусі, Латвії та Литви. Грушевський наполягав на тому, що рішення, прийняті на сеймі, не враховували права та інтереси місцевого населення та не відображали його думку.

З іншого боку, Володимир Горобець, також український історик, розглядає Люблінський сейм як компроміс між польськими магнатами та великокнязівською елітою. Згідно з його думкою, сейм привніс певний розподіл влади між цими двома силами та встановив політичну інтеграцію між Польщею та Литвою. Горобець стверджує, що прийняті рішення були результатом компромісу і враховували інтереси обох сторін.

Хоча обидві думки можуть мати свої аргументи, але М. Грушевський більш обґрунтовано вважає, що Люблінський сейм супроводжувався насильством та порушенням прав. Він підкріплює свою думку конкретними фактами та аналізує вплив цих подій на історію України.

Окрім того, важливо зазначити, що історичні думки можуть різнитися в залежності від точки зору історика. Тому, почути різні думки та аргументи є важливим кроком у збагаченні свого розуміння подій минулого.