Як Самійло Величко висловився, вони «засудили та уклали договір на тринадцять років за вигідних умов для обох монархій

Як висловився Як Самійло Величко, вони "засудили та уклали договір на тринадцять років за вигідних умов для обох монархій; постраждали тільки козаки, оскільки було встановлено, що запорозькі козаки мають залишатись підданцями обох монархій...".

Договір, про який говорить Як Самійло Величко, швидше за все, стосується періоду історії України, коли Запорізька Січ та запорозькі козаки були основними факторами в політичному та соціальному житті регіону. У цьому контексті було важливо регулювати стосунки між козацтвом та двома монархіями - Польсько-Литовським Королівством та Російською імперією.

Згідно з цим договором, було прийнято рішення, що запорозькі козаки мають залишатись підданцями обох монархій. Це означало, що козаки, які проживали на території Запорізької Січі, фактично підпорядковувалися і Польсько-Литовському Королівству, і Російській імперії. Таке рішення негативно вплинуло на козаків, оскільки вони втратили частину своєї автономії та вільності, а стали залежними від обох монархій.

Саме по цьому Як Самійло Величко говорить, що постраждали саме козаки внаслідок укладення цього договору. Він вбачає у цьому невигідне становище для запорозьких козаків, тому що вони стали підданцями обох монархій, і це обмежило їх свободу та можливості діяти самостійно.

Отже, Як Самійло Величко зазначає, що хоча договір був укладений за вигідних умов для обох монархій, це призвело до погіршення положення запорозьких козаків, які зазнали негативних наслідків від цього рішення.