Як пов язані відносини між Хігінсом і Елізою з античним міфом про Пігмаліона? Чи можна вважати назву п

Хіггінс і Еліза з п’єси «Пігмаліон» Джорджа Бернарда Шоу є своєрідною сучасною адаптацією античного міфу про Пігмаліона. У міфі Пігмаліон був скульптором, який закохався у свою створену ним статую Галатею. Завдяки благанням Пігмаліона богиня Афродіта оживила статую, і вона стала його дружиною.

У п’єсі Шоу Хіггінс є фонетиком, який бере на себе велике завдання «перетворення» Елізи, простої квіткарки, на справжню леді. В такий спосіб, Хіггінс стає сучасним втіленням Пігмаліона, який намагається створити «ідеальну жінку». Ця аналогія може розглядатися як поступове перетворення Елізи, що демонструється її зміною мовного стилю, зовнішнім виглядом і поведінкою.

Щодо питання про іронічність назви п"єси, відповідь також є позитивною. Назва "Пігмаліон" іронічна через багатомовний характер сюжету п"єси. В міфі, Пігмаліон закохується в бездушну статую і молиться, щоб вона ожила. Але в п"єсі Шоу, Еліза вже має свою особистість, проте Хіггінс намагається перетворити її, нав"язуючи їй свої ідеали та стандарти. Це іронія полягає в тому, що ми очікуємо від Пігмаліона, що він любитиме статую, яку сам створив, але він намагається змінити її, підпорядкувати своїм власним уявленням про ідеальну жінку.

Таким чином, іронічність назви п"єси "Пігмаліон" виникає з несподіваного напряму змін, які відбуваються в сюжеті, а також з конфлікту між ідеалами Хіггінса та само-реалізацією Елізи. Ця іронічна напруга додає глибини та цікавості до п’єси, роблячи її ефектним і художньо цінним твором.

Сподіваюся, що ця відповідь розяснює залежності між Хіггінсом, Елізою та античним міфом про Пігмаліона, а також пояснює іронічний вимір назви п"єси. Якщо у вас є будь-які інші запитання, будь ласка, пишіть!