Як поступово змінюється ставлення оповідача до агента Фікси в творі Неймовірні пригоди Івана Сили ? Як можна побачити

В творі "Неймовірні пригоди Івана Сили" ставлення оповідача до агента Фікси поступово змінюється протягом сюжету. По-перше, на початку оповідання оповідач ставиться до Фікси із певною недовірою та підозрою. Наприклад, у тексті є такі речення: "І от в патрульний кола гляжу – Фікса сидить, ... А навіщо він сюди письмової перевірки? Кажіть! Скажіть! Що він робить у моїй парті?" Такі слова свідчать про несприйняття оповідачем агента Фікси та підозрілість до його дій.

Проте, з плином часу, оповідач все більше переконується в позитивних рисах Фікси та налагоджує з ним спілкування. Це можна побачити в таких рядках: "Але ти почував себе поряд з цими фахівцями неловко, велив Фіксу сідати поряд з головими хлоп’ят" та "Я ж після п’яного дуба роблюсь поважним тренером, коли мій Фікса допитується, шляхетним агентом - це здається, правда?". Такі висловлювання свідчать про зростаючу симпатію та гордість оповідача до Фікси.

Продовжуючи аналізувати текст, ми можемо побачити, що оповідач стає все більш захопленим діями та успіхами Фікси. Наприклад, він пише: "О, нехай пане вибачать мої інших агентів, десять форли і тіл замість нього, а ніхто, ніхто на світі не зможе з такої висоти криθатися, як наш Фікса!" Такі розповіді демонструють жваве захоплення й захопленість автора оповіді Фіксою.

Отже, в творі "Неймовірні пригоди Івана Сили" ми можемо побачити поступову зміну ставлення оповідача до агента Фікси, від недовіри та підозри до симпатії та захоплення. Це прослідковується в тексті через зміну тону й сили висловлювань, а також за допомогою прикладів, що демонструють початкову недовіру та підозрю, а потім поява симпатії та захоплення.