Як можна описати словосполучення за характером зв язку, синтаксичними відношеннями та морфологічним вираженням

Словосполучення можна описати за характером зв"язку, синтаксичними відношеннями та морфологічним вираженням стрижневого слова.

1. "На дворі, що покрите снігом" - це складнопідрядне словосполучення, де сполучник "що" зводить підрядну частину до прикметника "покрите". Стрижневе слово "дворі" виражає місце.

2. "Пройшовши дорогою" - це складнопідрядне словосполучення з підрядним сполучником "пройшовши". Стрижневе слово "дорогою" виражає напрямок.

3. "Сонце засяяло" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "сонце" виражає підмет, а дієслово "засяяло" - присудок.

4. "Місто Хмельницький" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "місто" виражає підмет, а "Хмельницький" - означення.

5. "Двоє торговців" - це просте безсполучникове словосполучення, де "двоє" виражає підмет, а "торговців" - означення.

6. "Змагання з тенісу" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "змагання" виражає підмет, а "тенісу" - означення.

7. "Йшов, не оглядаючись" - це складнопідрядне словосполучення з підрядним сполучником "не". Стрижневе слово "йшов" виражає дію, а "не оглядаючись" - обставину.

8. "Сильніший від усіх" - це просте безсполучникове словосполучення з порівняльною конструкцією. Стрижневе слово "сильніший" виражає підмет, а "від усіх" - означення.

9. "Не приніс грошей" - це просте безсполучникове словосполучення з запереченням. Стрижневе слово "приніс" виражає дію, а "не" - заперечення.

10. "Ключі від житла" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "ключі" виражає підмет, а "від житла" - означення.

11. "Прекрасна погода" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "погода" виражає підмет, а "прекрасна" - означення.

12. "Ходити на збір грибів" - це складнопідрядне словосполучення з підрядним сполучником "на". Стрижневе слово "ходити" виражає дію, а "на збір грибів" - обставину.

13. "Поїхати до Карпат" - це просте безсполучникове словосполучення з напрямком дії. Стрижневе слово "поїхати" виражає дію, а "до Карпат" - обставину.

14. "Восени в лісі" - це просте безсполучникове словосполучення з обставиною часу. Стрижневе слово "восени" виражає обставину, а "в лісі" - місце.

15. "Голос матері" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "голос" виражає підмет, а "матері" - означення.

16. "Втомлений батько" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "батько" виражає підмет, а "втомлений" - означення.

17. "Гніздо солов"ї" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "гніздо" виражає підмет, а "солов"ї" - означення.

18. "Досягти перемоги" - це просте безсполучникове словосполучення з напрямком дії. Стрижневе слово "досягти" виражає дію, а "перемоги" - обставину.

19. "Переписаний двічі" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "переписаний" виражає підмет, а "двічі" - обставину.

20. "Прийти до лікаря" - це складнопідрядне словосполучення з підрядним сполучником "до". Стрижневе слово "прийти" виражає дію, а "до лікаря" - обставину.

21. "Хвилювався з приводу почутого" - це складнопідрядне словосполучення з підрядним сполучником "з". Стрижневе слово "хвилювався" виражає дію, а "з приводу почутого" - обставину.

22. "Кивав головою" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "кивав" виражає дію, а "головою" - означення.

23. "Занурився у воду" - це просте безсполучникове словосполучення з напрямком дії. Стрижневе слово "занурився" виражає дію, а "у воду" - обставину.

24. "Десь удалеку" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "далеку" виражає означення, а "десь" - обставину.

25. "Їх висновки" - це просте безсполучникове словосполучення, де стрижневе слово "висновки" виражає підмет, а "їх" - означення.

Таким чином, подробно описано кожне словосполучення, вказано його характер зв"язку, синтаксичні відношення та морфологічне вираження стрижневого слова. Це допоможе школяру краще розібратись у структурі речення та співвіднести його до відповідних граматичних категорій.