Варіант 1: Які мовні частини можуть надавати реченням або його членам певні відтінки значення або використовуються

Варіант 1: Мовні частини, які можуть надавати реченням або його членам певні відтінки значення або використовуються для утворення граматичних форм, включають:

1. Дієслова (Д, в, бігти, летіти, співати) - вони вказують на дію, стан або подію.
2. Іменники (стіл, книга, сонце, кошеня) - вони позначають предмети або істоти.
3. Прикметники (блискучий, великий, щасливий) - вони описують якості іменників.
4. Прислівники (швидко, дуже, завжди) - вони додають додаткову інформацію про дію, прикметник або присудок.
5. Займенники (він, вона, воно, цей, той) - вони замінюють іменники для уникнення повторень.
6. Частки (не, таки, ж) - вони виконують різні функції, такі як вказування на заперечення, підсилення, час, тощо.
7. Прийменники (у, на, під, через) - вони вказують на відношення між різними частинами речення.

Варіант 2: Рядки, що містять тільки прийменники серед службових слів:

1. "Під столом лежить книжка" - у цьому реченні містяться тільки прийменники "під" та "на".
2. "Усі студенти досягли великих успіхів" - тут також зустрічаються тільки прийменники "у" та "до".

Варіант 3: Рядок, в якому використано частку:

"Все-таки він зміг виграти той матч" - у цьому реченні використано частку "все-таки", що вказує на підсилення думки або підтвердження зробленого висновку.

Варіант 4: Слово, яке виділено:

"Сонце, голубі небокраї" - у цьому реченні слово "голубі" виділено.