В реченні була помилка використання пунктуації, коли він подивився на чисту пелену снігу, а потім великими літерами

В представленном тексте содержится ошибка использования пунктуации. Рассмотрим пошаговое решение задачи.

1. Поставим запятую после слова "снігу", так как оно вводит второстепенную придаточную предложение, выражающую результат или последствие: "В реченні була помилка використання пунктуації, коли він подивився на чисту пелену снігу..."

2. Поставим точку после слова "писав", так как это конец предложения: "...написав пальцем: "Я судив і виконав передбачений вирок - Григорій Многогрішний.""

3. Поставим точку после слова "знає", так как это конец предложения: "...За що - сам цей пес знає"."

4. Поставим точку после слова "загула", так как это конец предложения: "Після цього громада обурено загула: "Вона ж публічно визнала свій злочин!""

5. Поставим восклицательный знак после слова "пана", так как это выражение сильных чувств: "Вона звертається до полковника Шрама, кажучи: "Веди нас, Василю, до пана. Де він?""

6. Поставим точку после слова "говорить", так как это конец предложения: "Мама мовчить довго, потім зітхає й говорить: "Вона любила твого батька.""

7. Учтем, что слова "Але я не розумію віршування" - это реплика лицаря и являются автономным высказыванием. В данном случае, ставить запятую перед словом "але" не требуется.

Таким образом, исправленный текст выглядит следующим образом:

"В реченні була помилка використання пунктуації, коли він подивився на чисту пелену снігу, а потім великими літерами написав пальцем: "Я судив і виконав передбачений вирок - Григорій Многогрішний." А за що - сам цей пес знає. Після цього громада обурено загула: "Вона ж публічно визнала свій злочин!" Вона звертається до полковника Шрама, кажучи: "Веди нас, Василю, до пана. Де він?" Мама мовчить довго, потім зітхає й говорить: "Вона любила твого батька." Лицар зауважує: "У мене є голос, але я не розумію віршування...""