В кінці 1950-х років, з метою маскування невдалого виконання п ятирічного плану виробництва, було

введено поняття "посту". Пост означав призупинення ряду робіт на виробництвах та в організаціях і тривав від декількох днів до місяців. Часто в такі періоди робітники були відправляні на невідплачувані відпустки або змушувалися працювати на знижених навантаженнях. Органи планування вводили пост на підприємствах, які не виконували запланованого обсягу виробництва, а також на підприємствах, які мали недоліки в організації виробництва або в недоукомплектованості сировинними ресурсами. Таким чином, пост було використовано як інструмент контролю за виконанням плану та для приховування реального стану справ на підприємствах.

Даний підхід до управління виробництвом виявився неефективним і привів до погіршення стану економіки. Пост помилково вважався заходом, який допомагав забезпечити стабільність в плановому виробництві, але в дійсності він призводив до зниження продуктивності і недосягнення запланованих показників. Через введення посту підприємства втрачали час і ресурси на періоди призупинення робіт, а також зменшувалася мотивація працівників.

У 1960-х роках було прийнято рішення про припинення використання посту і перехід до більш раціональних методів управління. В цей період поступово було введено систему показників, які дозволяли оцінювати ефективність виробництва і вносити корективи до плану. Таким чином, пост став зазначеною історичною практикою, яка використовувалася в минулому, але в даний час втратила свою актуальність.

Будь ласка, дайте знати, якщо потрібні додаткові пояснення чи роз"яснення.