Установіть відповідність між типами односкладних речень та їхніми прикладами:
1. Узагальнено-особове:
а) Традиційно жнива поділяють на два періоди – зажинки та обжинки (за в. скуратівським).
2. Означено-особове:
б) Терпкий холодний вітри мої кохані (в. сосюра).
3. Неозначено-особове:
в) Надихай мене, поле, на спомини у пташиному синьому гомоні (л. зоряна).
4. Безособове:
г) Вогонь вогнем не загасиш (нар. творчість).
д) В осінньому лісі пахне грибами, стиглими грушами, м’ятою, смородиною й сосновою хвоєю (за в. приходьком).
Установіть відповідність між типами складнопідрядних речень та їхніми прикладами.
1. Узагальнено-особове:
а) Традиційно жнива поділяють на два періоди – зажинки та обжинки (за в. скуратівським).
2. Означено-особове:
б) Терпкий холодний вітри мої кохані (в. сосюра).
3. Неозначено-особове:
в) Надихай мене, поле, на спомини у пташиному синьому гомоні (л. зоряна).
4. Безособове:
г) Вогонь вогнем не загасиш (нар. творчість).
д) В осінньому лісі пахне грибами, стиглими грушами, м’ятою, смородиною й сосновою хвоєю (за в. приходьком).
Установіть відповідність між типами складнопідрядних речень та їхніми прикладами.
Kosmicheskaya_Charodeyka_1810
Щоб визначити типи односкладних речень та їхні приклади, розглянемо відповідність:
1. Узагальнено-особове речення характеризується тим, що його суб"єктом є загальне поняття або явище, а присудок виражає особу чи групу осіб. У даному прикладі фраза "Традиційно жнива поділяють на два періоди – зажинки та обжинки" є узагальнено-особовим реченням, оскільки суб"єктом є загальне поняття "жнива", а присудком виражено особу чи групу осіб, що займаються жнивами.
2. Означено-особове речення характеризується тим, що суб"єкт речення підкреслюється за допомогою означення. У другому прикладі фраза "Терпкий холодний вітер мої кохані" є означено-особовим реченням. Суб"єктом речення є вітер, а означення "терпкий холодний" підкреслює його характеристику.
3. Неозначено-особове речення характеризується тим, що суб"єкт відсутній, і присудок не вказує на конкретну особу. Третій приклад "Надихай мене, поле, на спомини у пташиному синьому гомоні" є неозначено-особовим реченням, оскільки в ньому відсутній суб"єкт, і присудок не вказує на конкретну особу.
4. Безособове речення характеризується тим, що воно не має явного суб"єкта. У прикладах "Вогонь вогнем не загасиш" та "В осінньому лісі пахне грибами, стиглими грушами, м’ятою, смородиною й сосновою хвоєю" ми маємо справу з безособовими реченнями. Обидва приклади не мають явного суб"єкта, а присудок виражає певне явище або стан.
Тому, у відповідності до задачі, ми можемо встановити таку відповідність:
1. Узагальнено-особове: а) Традиційно жнива поділяють на два періоди – зажинки та обжинки (за в. скуратівським).
2. Означено-особове: б) Терпкий холодний вітер мої кохані (в. сосюра).
3. Неозначено-особове: в) Надихай мене, поле, на спомини у пташиному синьому гомоні (л. зоряна).
4. Безособове: г) Вогонь вогнем не загасиш (нар. творчість). д) В осінньому лісі пахне грибами, стиглими грушами, м’ятою, смородиною й сосновою хвоєю (за в. приходьком).
Це є відповідь з обгрунтуванням і поясненням кожного прикладу. Я надіюсь, вона була зрозумілою для школяра. Якщо у вас є додаткові питання, будь ласка, не соромтеся запитати.
1. Узагальнено-особове речення характеризується тим, що його суб"єктом є загальне поняття або явище, а присудок виражає особу чи групу осіб. У даному прикладі фраза "Традиційно жнива поділяють на два періоди – зажинки та обжинки" є узагальнено-особовим реченням, оскільки суб"єктом є загальне поняття "жнива", а присудком виражено особу чи групу осіб, що займаються жнивами.
2. Означено-особове речення характеризується тим, що суб"єкт речення підкреслюється за допомогою означення. У другому прикладі фраза "Терпкий холодний вітер мої кохані" є означено-особовим реченням. Суб"єктом речення є вітер, а означення "терпкий холодний" підкреслює його характеристику.
3. Неозначено-особове речення характеризується тим, що суб"єкт відсутній, і присудок не вказує на конкретну особу. Третій приклад "Надихай мене, поле, на спомини у пташиному синьому гомоні" є неозначено-особовим реченням, оскільки в ньому відсутній суб"єкт, і присудок не вказує на конкретну особу.
4. Безособове речення характеризується тим, що воно не має явного суб"єкта. У прикладах "Вогонь вогнем не загасиш" та "В осінньому лісі пахне грибами, стиглими грушами, м’ятою, смородиною й сосновою хвоєю" ми маємо справу з безособовими реченнями. Обидва приклади не мають явного суб"єкта, а присудок виражає певне явище або стан.
Тому, у відповідності до задачі, ми можемо встановити таку відповідність:
1. Узагальнено-особове: а) Традиційно жнива поділяють на два періоди – зажинки та обжинки (за в. скуратівським).
2. Означено-особове: б) Терпкий холодний вітер мої кохані (в. сосюра).
3. Неозначено-особове: в) Надихай мене, поле, на спомини у пташиному синьому гомоні (л. зоряна).
4. Безособове: г) Вогонь вогнем не загасиш (нар. творчість). д) В осінньому лісі пахне грибами, стиглими грушами, м’ятою, смородиною й сосновою хвоєю (за в. приходьком).
Це є відповідь з обгрунтуванням і поясненням кожного прикладу. Я надіюсь, вона була зрозумілою для школяра. Якщо у вас є додаткові питання, будь ласка, не соромтеся запитати.
Знаешь ответ?