У якій сцені в комедії Міщанин-шляхтич розкриваються моральні якості журдена через турецький маскарад?

В комедії "Міщанин-шляхтич" Жана Батіста Мольєра, сцена, що розкриває моральні якості журдена через турецький маскарад, знаходиться в третьому акті п"єси. Але спочатку давайте розберемося, хто такі журдени, і яке моральні якості виявляються через цей турецький маскарад.

Журдени - це персонажі, які представляють новозароджену буржуазію, високо оцінюють статус та соціальне підтвердження свого успіху. Вони прагнуть наслідувати знатні класи і не завжди бути вірними самим собі. У п"єсі "Міщанин-шляхтич", головний герой, Журден Птідрон, є прикладом такого журдена.

У третьому акті п"єси відбувається турецький маскарад, який був організований Журденом Птідроном. За допомогою цього маскараду Журден намагається створити ілюзію свого вищого статусу, показати себе в розкішних образах і поводитися, як справжній шляхтич.

Турецький маскарад дозволяє герою втілити свої мрії про знатний стан. Він вбирається в турецький костюм, носячи турецький одяг, аксесуари та маску. Під час маскараду Журден стає насильно афектованим, змінює свою манеру говоріння та поведінки, намагаючись наслідувати аристократичний стиль життя.

Але в цей момент виявляються моральні якості журдена: самодоволення, хвастовство та фальш. Журден, несвідомо захоплений цим маскарадом, втрачає свою ідентичність та природність. Він намагається бути тим, ким він не є, і це показує його некрасиві моральні риси.

Турецький маскарад фактично розкриває дві різні сторони Журдена: сторону його знаті та буржуазної мрії про вищий статус, а також сторону його почуття себе. Це конфлікт між його справжнім "я" та його бажанням бути кимось іншим.

Таким чином, сцена турецького маскараду в комедії "Міщанин-шляхтич" розкриває моральні якості журдена через його бажання наслідувати знатні класи, показуючи його самодоволення, хвастовство та фальш. Ця сцена є важливою складовою частиною п"єси, яка намагається розкрити соціальні конфлікти та розповісти про проблеми класової гордості та самоідентифікації.