У 1667 році Джон Локк, англійський філософ, погодився прийняти пропозицію лорда Ентоні Купера (згодом - графа

Локка є одним з найважливіших філософів політики та прав людини. Його ідеї сформували основу для розвитку конституціоналізму та принципу непорушних прав у багатьох країнах, включаючи Сполучені Штати Америки. Його вихідне творення, "Два трактати про урядування", виклали його ідеї про порушення прав людини та природні права. Ідеї Локка про особисту волю, права на приватну власність та функції держави мали великий вплив на політичну теорію та практику в період Просвітництва та пізніше.

Джон Локк народився у Вестоні, Сомерсет, Англія у 1632 році. Він отримав освіту в Університеті Оксфорд, де вивчав медицину, філософію та науки. Після закінчення університету Локк працював лікарем, але швидко став відомим своїми філософськими працями. Його ранні роботи "Дослідження стосовно Людини" та "Правильне використання і розуміння думок" розкрили його погляди на засади знання, досвіду та філософської метафізики.

У 1667 році Локк прийняв пропозицію лорда Ентоні Купера, пізніше - графа Шефтсбері, бути лікарем та вчителем його сина. Ця робота не тільки надала Локку фінансову стабільність, але й відкрила йому двері до політичного світу. За дорученням графа Шефтсбері, Локк брав участь у створенні важливих політичних документів, таких як "Сліпуче Особливі права" (Declaration of Indulgence), який підтримував широкий спектр прав людини, включаючи релігійну свободу.

Ідеї Локка про демократію, обмеження влади та права людини мали великий вплив на політичну думку свого часу. Через свої праці, він став одним з найвідоміших та впливових ранніх приверженців теорії соціального договору. Локк вважав, що правительства повинні отримувати свою легітимність від згоди громадян та їх здатності об"єднуватися у формуванні уряду.

Одна з найважливіших ідей Локка - це право на приватну власність. Він вважав, що кожна людина має право на власність, яка отримується через працю та волю. Це право на приватну власність є фундаментальним для індивідуальної свободи та розвитку.

Локк також висловлювався проти абсолютної влади та вважав, що люди мають право повставати проти деспотизму, якщо правительство порушує їх непорушні права. Він писав про "право на повстання", якщо правительство не виконує своїх обов"язків захищати права людини.

Ідеї Локка були широко використані під час Американської революції, і його філософія відображена в Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки. Томас Джефферсон та Бенджамін Франклін вважали Локка одним з найважливіших впливових думківців свого часу.

Загалом, Джон Локк був багатогранним філософом, політиком та викладачем, чий внесок у розвиток політичної філософії, прав людини та конституціоналізму є незаперечним. Його праці послужили основою інших філософів і політиків у справі розвитку свободи та демократії.