Тести про тему легка промисловість України. 1. Які особливості швейної промисловості України? * А) Що відрізняє підприємства цієї галузі в установленні спрямованості на жіночу робочу силу? Б) Яку сировину переважно використовують в цій галузі - вітчизняну або іноземну? В) У порівнянні з металургією, чи має швейна промисловість великий обсяг експорту своєї продукції? Г) Які основні методи організації виробництва використовуються в цій галузі? 2. Які фактори призвели до переміщення швейного виробництва з США та країн Західної Європи в Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії? * А) Які ресурси та встаткування є ключовими вирішальними факторами? Б) Чому в перспективі відрізняється ціна робочої сили? В) Які природні умови є особливо сприятливими для цієї галузі?
Магнитный_Магнат
1. Особливості швейної промисловості України:
* А) Галузь швейної промисловості України відрізняється тим, що підприємства цієї галузі часто спрямовані на жіночу робочу силу. Жінки становлять більшість працівників у швейній промисловості, оскільки вона вимагає скрупульозності, точності та терпіння, які є типовими рисами багатьох жінок.
* Б) У швейній промисловості використовуються як вітчизняна, так і іноземна сировина. Залежно від типу продукції та потреб підприємства, використовуються різні види сировини. Так, часто використовується вітчизняна тканина, однак також можуть використовуватися імпортні матеріали, якщо це ефективно з економічної точки зору.
* В) У порівнянні з металургією, швейна промисловість не має такого великого обсягу експорту своєї продукції, проте все ж займає значне місце в українському експорті. Українські фабрики швейних виробів експортують свою продукцію до різних країн світу, таких як Європа, США, Канада та інші. Хоча обсяг експорту може бути меншим, ніж в металургійній галузі, швейна промисловість все ж забезпечує важливе місце в українській зовнішній торгівлі.
* Г) У швейній промисловості використовуються різні методи організації виробництва. Найбільш поширеними методами є масове серійне виробництво, карусельне виробництво, колективне організаційне виробництво та індивідуальне виробництво. Кожен з цих методів має свої переваги і недоліки і використовується в залежності від потреб підприємства та характеру його виробництва.
2. Фактори, що призвели до переміщення швейного виробництва з США та країн Західної Європи в Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії:
* Робоча сила: Одним з головних факторів переміщення швейного виробництва є низькі заробітні плати в Китаї та країнах Південно-Східної та Південної Азії. Зниження вартості праці в цих регіонах стало ключовим фактором для підприємств, які шукали зменшення витрат на оплату праці.
* Ринок споживачів: Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії є великими ринками для швейних товарів. Переміщення виробництва до цих країн дозволяє компаніям бути ближче до своїх споживачів і забезпечити швидку доставку та легку доступність продукції.
* Торговельні угоди: Укладення різноманітних торговельних угод, таких як угода про вільну торгівлю, міжрегіональні економічні партнерства та подібні, стимулювали переміщення швейного виробництва в Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії, оскільки ці угоди забезпечували підприємствам безмитний доступ до ринків.
* Інфраструктура: Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії мають добре розвинену інфраструктуру, яка сприяє швидкому переміщенню товарів та матеріалів, а також постачанню необхідних ресурсів для швейних підприємств.
* Гнучкість: Виробництво в Китаї та країнах Південно-Східної та Південної Азії надає більшу гнучкість підприємствам, оскільки вони можуть швидко змінювати обсяги виробництва та асортимент продукції залежно від попиту на ринку.
Ці фактори спільно допомогли Китаю та країнам Південно-Східної та Південної Азії стати лідерами у швейній промисловості і привернути багато швейних підприємств з США та країн Західної Європи.
* А) Галузь швейної промисловості України відрізняється тим, що підприємства цієї галузі часто спрямовані на жіночу робочу силу. Жінки становлять більшість працівників у швейній промисловості, оскільки вона вимагає скрупульозності, точності та терпіння, які є типовими рисами багатьох жінок.
* Б) У швейній промисловості використовуються як вітчизняна, так і іноземна сировина. Залежно від типу продукції та потреб підприємства, використовуються різні види сировини. Так, часто використовується вітчизняна тканина, однак також можуть використовуватися імпортні матеріали, якщо це ефективно з економічної точки зору.
* В) У порівнянні з металургією, швейна промисловість не має такого великого обсягу експорту своєї продукції, проте все ж займає значне місце в українському експорті. Українські фабрики швейних виробів експортують свою продукцію до різних країн світу, таких як Європа, США, Канада та інші. Хоча обсяг експорту може бути меншим, ніж в металургійній галузі, швейна промисловість все ж забезпечує важливе місце в українській зовнішній торгівлі.
* Г) У швейній промисловості використовуються різні методи організації виробництва. Найбільш поширеними методами є масове серійне виробництво, карусельне виробництво, колективне організаційне виробництво та індивідуальне виробництво. Кожен з цих методів має свої переваги і недоліки і використовується в залежності від потреб підприємства та характеру його виробництва.
2. Фактори, що призвели до переміщення швейного виробництва з США та країн Західної Європи в Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії:
* Робоча сила: Одним з головних факторів переміщення швейного виробництва є низькі заробітні плати в Китаї та країнах Південно-Східної та Південної Азії. Зниження вартості праці в цих регіонах стало ключовим фактором для підприємств, які шукали зменшення витрат на оплату праці.
* Ринок споживачів: Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії є великими ринками для швейних товарів. Переміщення виробництва до цих країн дозволяє компаніям бути ближче до своїх споживачів і забезпечити швидку доставку та легку доступність продукції.
* Торговельні угоди: Укладення різноманітних торговельних угод, таких як угода про вільну торгівлю, міжрегіональні економічні партнерства та подібні, стимулювали переміщення швейного виробництва в Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії, оскільки ці угоди забезпечували підприємствам безмитний доступ до ринків.
* Інфраструктура: Китай та країни Південно-Східної та Південної Азії мають добре розвинену інфраструктуру, яка сприяє швидкому переміщенню товарів та матеріалів, а також постачанню необхідних ресурсів для швейних підприємств.
* Гнучкість: Виробництво в Китаї та країнах Південно-Східної та Південної Азії надає більшу гнучкість підприємствам, оскільки вони можуть швидко змінювати обсяги виробництва та асортимент продукції залежно від попиту на ринку.
Ці фактори спільно допомогли Китаю та країнам Південно-Східної та Південної Азії стати лідерами у швейній промисловості і привернути багато швейних підприємств з США та країн Західної Європи.
Знаешь ответ?