Продовжити оповідання. Плив дощом злий, великий і сильний. Його краплини радісно кружляли у повітрі. Із задоволенням

на дощовій краплинці. Краплинка дуже засмутилася, бо красива і міцна павутина тепер стала непривабливою та слабкою.

Заплакавши, дощова краплинка вирішила допомогти павутинці. Вона зібрала в себе усю свою блискучість і магію, і обмотала павутинку. Усе тіло краплинки перетворилося на кристали, які віддзеркалювали кожен промінь світла. Павутина стала такою чарівною, що приваблювала до себе усі інші краплинки дощу.

Тим часом, на гілці калини з"явилися журавлі. Вони помітили обережно в"язану павутинку та розкинули свої крила, щоб показати своє здивування. Журавлі тихо загалуззяли дякувальну пісню дощовій краплинці, за її вміння зробити павутинку такою неперевершеною.

Злий дощ стих, хмари розбіглися, і сонце посміхнулося з неба. Краплиночка з павутиною змайстрованою на її спинці розсіяла усмішку весьма розсіяну навколишньому світу. Всі журавлі вирушили в далеку подорож, а краплинка впала на землю, щоб стати частиною великого озера.

Так закінчилася ця історія про маленьку дощову краплинку, що допомогла невеликій павутинці зів"яти виростити велику та красиву мереживну конструкцію, завдяки якій вони стали героями визначного шедевру природи. З цієї історії ми можемо взяти навчання, що навіть найменший внесок може зробити значну різницю у житті інших. Нехай наша чудова планета буде заповнена ласкою, допомогою та співчуттям один до одного. Всі ми - частини цього великого світу!