Прочитайте текст і переформулюйте його, додаючи художній опис кози та розкажіть закінчення історії у 5-6 реченнях

Одного теплого літнього дня у селі Малоївка, недалеко від старого дерев"яного будиночка, стояла незвичайна коза. Щось у ній було незвичайне, і вона привертала до себе увагу місцевих дітей. Ця коза, яку звали Манька, була важка на підживі, адже вона, схоже, не жувала траву. Її маленькі грубі ніжки були складені, а вона з ледь помітним пошматою лежала на зеленій травичці. Коли хтось підходив до неї, щоб спробувати зустрічі, Манька відверталася, закривала очі та примудрялася притворюватися сплячою. Жодна злива не могла звести з розуму цю хитру і забавну козу. Самі найсміливіші підробники навіть намагалися на неї напасти, але жодна з їхніх трюкачів не впливала на Маньку. Відповідаючи на глузування хлопчиків, вона просто здригалась, обережно озиравшись по гуртку, і знову закривала очі, мовляв говорячи: "Не хочу з вами гратися". Так тривало довгий час, поки одного дня трапилася неймовірна подія. Маленький Микола зібрався насмілитися і несподівано потиснув Маньці лейку. Він лагідно почав до неї спілкування, пропонуючи свою дружбу. Раптом Манька збентежилася, відкрила очі та пристрасно дивилася на хлопчика. Її сердце розтануло, і збулося, що вона знайшла свого справжнього друга. Закінчення історії: Відтоді Манька і Микола стали нерозлучними друзями. Вони щодня гралися разом, бігали по селу та допомагали одне одному. Манька забула про свою безтурботність та сплячий стан, оживаючи в дружному обіймі з Миколою. Її історія стала найкращим свідченням того, що справжнє почуття і доброта можуть змінити навіть найдивніше і найздаваніше становище.