Прочитайте поданий текст. Український поет Микола Луків висловлює своє занепокоєння тим, що люди все менше спілкуються

Микола Луків, український поет, виражає своє обурення тим фактом, що сучасні люди все менше спілкуються з живою природою та замість справжніх друзів вони залишаються віртуальними. Він задає запитання: чи може статися так, що звуки беріз і перелуння птахів ми будемо чути лише з записів на плівці. Це викликає питання про те, чи втрачає людина щось важливе, коли користується сучасними технологіями.

Ця тема даної віршованої композиції привертає увагу до відчуття втрати зв"язку між людиною та природою. Микола Луків підкреслює, що замість цінування і контакту з живою природою, люди все частіше вибирають віртуальний світ, користуються сучасними технологіями, і стають залежні від них.

Але чи є це втрата для людини? Отже, є дві сторони цієї проблеми. З одного боку, сучасні технології принесли нам безліч користі та зручностей. Ми можемо легко спілкуватися з рідними та друзями, навчатися в онлайн-курсах, знаходити інформацію за кілька секунд. Такі досягнення в розвитку комунікації та інформаційних технологій не можна недооцінити.

З іншого боку, втрата спілкування з живою природою та віддалених відносин може мати свої наслідки. Виробництво великої кількості пластикових та електронних відходів, зміна клімату, зникаючі види тварин і рослин - всі ці явища є прямим наслідком втрати зв"язку з природою і її недооцінки.

Таким чином, існує розуміння того, що використання сучасних технологій може бути корисним і дозволяє людству рухатися вперед. Але важливо знайти баланс та не забувати про позитивний вплив, який може мати нам жива природа та близькі відносини.

Через слова Миколи Луківа ми бачимо, що він закликає людей задуматися про цю проблему і не забувати живу природу навколо нас. Важливо знайти спосіб поєднати сучасні технології з любов"ю та повагою до природи, щоб покращити якість життя та зберегти наше майбутнє.