Куди втікали залишки січового козацтва, що показані у повісті Дорогою ціною , які були більш хоробрі й завзяті?

В повісті "Дорогою ціною" зображуються події, які сталися після поділу Надорвицької Січі. У цей період багато козаків спробували знайти притулок та продовжити боротьбу проти польського панування. Куди саме втікали залишки січового козацтва та хто з них були найбільш хоробрі й завзяті?

Після розгрому Надорвицької Січі, деякі козаки вирішили вирушити на Запорозьку Січ. Це була традиційна територія, де могли продовжити свою боротьбу проти польської влади. Вони розраховували на підтримку інших запорозьких козаків, які ще не були повністю під контролем польського уряду. Такі козаки воліли залишатися на українській землі й продовжувати боротьбу за свободу.

Частина козаків вирушила на Військо Задунайське. Там вони намагалися організувати збройне повстання проти польської влади на багатонародній території, що зараз входить до складу Румунії, Угорщини та Молдови. Ця група козаків також відзначалася своєю хоробрістю і завзятістю, адже їм довелося зіткнутися з великою кількістю ворогів.

Інша частина козаків розбіглася по різних напрямках. Дехто приєднався до повстанців на Правобережній Україні, де тривала боротьба за визволення від польського панування. Інші ж козаки відправилися до турецького Середнього Дніпра, надіючись на підтримку й солідарність з місцевими татарами і ногайцями.

Треба відзначити, що всі ці козаки, хто вирішив продовжувати боротьбу після розгрому січі, були хоробрими та завзятими. Вони вміли визначити свій шлях у складних умовах, часто знаходячи згоду й підтримку від місцевих народів.

Отже, втікаючи після поділу Надорвицької Січі, залишки січового козацтва розсіялися по великій території, займались боротьбою та намагалися знайти притулок, де продовжити свою боротьбу за свободу. Більш хоробрі й завзяті козаки вирушили на Запорозьку Січ, Військо Задунайське чи долучилися до повстанців на Правобережній Україні. Дані заходи свідчать про волю та впертість козаків у жагу до вольності.