Коли в Америці відбувався антикомуністичний божевілля, звинувачення без доказів вважалися істинними, і презумпція

Документ Роберта Скляра, американського історика, під назвою "Movie-made America; How the Movies Changed American Life", оповідає про період антикомуністичної хистки в Сполучених Штатах, коли звинувачення людей без належних доказів вважалися правдивими, а презумпція провини була практично автоматичною.

У цьому періоді існувала зміщена форма демократії, де будь-які звинувачення вважалися серйозними, незалежно від джерела. Навіть звичайні люди, такі як домогосподарки або бакалійники, могли поставити під загрозу кар"єру кінозірок чи інших людей, написавши анонімний лист.

Така антикомуністична хистка мала серйозні наслідки для багатьох людей, оскільки не було доступу до справедливого суду чи можливості змістити звинувачення. Необхідність підтвердження невинуватості вимагалося у вигляді документів, що ставило людей у важке положення. Звісно, така практика була відвертим порушенням принципів справедливості та рівноправ"я.

Відповідно до документа Скляра, цей період антикомуністичної хистки мав серйозний вплив на американське суспільство та його культуру, а також на розвиток кіноіндустрії. Велика кількість людей була безпідставно звинувачена, закидана клеймом, та понесла втрати своїх кар"єр та репутації.

Такий мотор звинувачування без доказів та практика презумпції провини входять у важкий час американської історії, і вони служать нагадуванням про важливість дотримання принципів справедливості, винятковості права на захист, та необхідності у конструктивному діалозі та обговоренні, щоб уникнути повторення подібними помилками у майбутньому.