Чому порівнюють матір з богинею природи та добра в давньослов янській міфології?

В давньослов"янській міфології матір, чи Жива Мати, втілює поняття богіні природи та добра. Таке порівняння можна здійснити, оскільки обидві ці персонажі виконують схожі ролі і символізують важливі аспекти природи та життя.

Матір, як богиня природи, є втіленням самої природи – вона надає життя всьому, що нас оточує. Вона оберігає природу, створює плідність та розмаїття. Її сила і краса є незмірними, так само як і сама природа. Через свою силу та розмаїття Матір стає символом розкіші, родючості та гармонії, які приносять добробут і благополуччя.

Крім того, материнська фігура в давньослов"янській міфології є символом доброти. Мати втілює любов, турботу та захист, які якнайкраще розкриваються відносинами матері і дитини. Так само, як богиня природи, вона надає життя, піклується про своїх дітей та забезпечує їх благополуччя.

Основне порівняння полягає в тому, що як материнська фігура, так і богиня природи Матір втілюють жіночу силу та приносять розкіш і добро в світ. Їх цінності включають життя, рост, родючість, гармонію і любов.

Завдяки своїй символіці в давньослов"янській міфології, порівняння матері з богинею природи та добра виражається у величезному визнанні Живої Матері як одного з найсвітліших, благословених та пошанованих божеств. Це порівняння підкреслює важливість та цінність жіночої сили і ролі матері у суспільстві і природі.