Чому авторка висловлює думку, що оповідачка стала не тим, чим вона обіцяла стати, коли була дитиною, у своєму творі

В творі "Impromptu phantasie" О. Кобилянської, авторка висловлює думку, що оповідачка стала не тим, чим вона обіцяла стати, коли була дитиною. Це відображається в її почуттях, ставленні до світу дорослих, а також у її описі власного життя та способу думання.

На початку оповідання оповідачка згадує про безтурботність дитинства, коли вона мріяла про яскраву майбутність і була повна надій та пристрасті до життя. Однак, згодом вона розчаровується в дорослому світі, його несправедливості та безглуздості. Вона стикається з реальністю, де багато людей, замість того, щоб досягати своїх мрій і "стати тим, ким хочуть стати", задовольняються повсякденними рутинними справами і неприємностями.

Оповідачка поступово розуміє, що вона сама не втілила своїх дитячих мрій. Вона описує своє порівняння з метеликом, який не зміг злетіти високо через обмеження свого життя і заздрість до інших, які, навпаки, знаходяться на вищому рівні. Оповідачка розчаровується в собі і своїх досягненнях, називаючи себе "гіркою втіхою". Вона починає розуміти, що стала більш обмеженою і зірвала зі змагання за втілення своїх мрій.

Таким чином, оповідачка в творі "Impromptu phantasie" висловлює своє розчарування у власному житті та втрати своєї спроможності досягти своїх дитячих мрій. Вона показує, як невдачі та життєві обставини можуть змінити людину, які зміщують її від переслідування своїх цілей. Це викликає в оповідачки втраченість і гіркоту, що є головною ідеєю твору.