Чи є правда чи вигадка наступне: 1) Чи насправді Ян Жижка був сліпим? 2) Чи була єдність у русі гуситів, або вони

1) Наступне твердження є правдою: Ян Жижка був сліпим. Хоча він ще мав декілька візуальних функцій, таких як сприйняття світла та тіней, він мав часткову або повну втрату зірки на обох очах. Ця фактична інформація про Яна Жижку походить з його життєпису та різних історичних джерел.

2) Не існувало єдності у русі гуситів. Після смерті Яна Жижки у 1424 році гуситський рух поділився на різні фракції. Одна з них, відома як "подклики", була більш крайньою і військовою, в той час як інша, відома як "утрачене панування", була більш миролюбною та національною. Єзуїти та пресвітеріани є послідовниками гуситського руху, а не окремими фракціями.

3) Ні, гуситські війни не можна розглядати як боротьбу чеського народу проти французів. Гуситські війни відбувались у Чехії на початку 15 століття і були сутичками між сторонниками і противниками гуситства, реформаційного руху, який очолював Ян Гус. Франція не була причетною до цих подій.

4) Ні, Яна Гуса не помилували на церковному соборі в місті Констанці. Наприкінці 1414 року Ян Гус був заарештований та засуджений за свої релігійні погляди. Він був сожжений на стейку у лютому 1415 року.

5) Ян Жижка набув прізвиська "Страшний сліпий" через свої військові досягнення та майстерність у битвах. Незважаючи на свій сліпий стан, він був відомий своєю відвагою й стратегічним мисленням. Вороги боялися його, оскільки він був непередбачуваним і зумів вести військові операції, які завдали їм значних втрат.

6) Яна Гус проповідував головним чином на чеській мові. Він критикував розкіш і корупцію у високих духовних посадах, акцентуючи на простоті та моральних цінностях християнства. Він також висловлював критику щодо торгівлі індульгенціями - покупки прощення за гріхи, що були розповсюджені церквою.

7) Таборитами називали прихильників руху Яна Гуса, які після його смерті стали більш радикальними. Ця фракція складалася не тільки з заможних городян та дворян, але також з великої кількості селян та низького суспільства, які підтримували реформи Яна Гуса та відстоювали їх під час гуситських війн.

8) Казимир III з Польщі здобув собі прізвисько "Великий" завдяки своїм здобуткам у розширенні території Польського королівства. Він активно розширював владу Польської держави на сусідні землі та зміцнював централізовану владу. Використовуючи дипломатію та військову силу, Казимир III привласнив значну частину Руського князівства та інших земель, що стало одним з ключових факторів його величезного прізвища "Великий".