А. Яким чином можна описати трагічну суперечність революційної ідеї, згідно з твором Миколи Хвильового Я (Романтика

Задача А:
Трагічна суперечність революційної ідеї, згідно з твором Миколи Хвильового "Я (Романтика)", може бути описана через конфлікт ідеалу та реальності.

У романі "Я (Романтика)", головний герой, Андрій Чумак, відданий прихильник ідеї комунізму, вступає в боротьбу за створення комуністичного суспільства. Він мріє про справедливість, рівність та свободу. Однак, поступово, він усвідомлює, що реальність суперечить його утопічним ідеалам.

Перша суперечність полягає у тому, що реалізація комуністичного ідеалу вимагає примусового припинення особистих свобод і прав. В ім"я спільної мети, режим починає диктувати умови та обмежувати особисту свободу. Чумак розчаровується, коли реальність показує йому, що досягнення справедливості може прийти за ціною втрати індивідуальності та свободи.

Друга суперечність полягає в насильницькому характері революційних перетворень. Чумак сподівався, що революція приведе до змін, які будуть сприяти справедливості та рівності. Але на практиці, революція супроводжується насильством, руйнуванням старого і розбратом серед людей. Чумак усвідомлює, що революційна ідея, хоч і являється прагненням до політичного та соціального прогресу, в той же час приводить до страждань і жертв, а це суперечить його гуманістичним ідеалам.

Третя суперечність полягає в тому, що реалізація ідеї комунізму залежить від умов життя та свідомості людей. Чумак вбачає, що суспільство не готове до змін, неспроможне відмовитися від егоїстичних інтересів. Він усвідомлює, що неможливо насильно змусити людей прийняти нову ідею, якщо вони самі не розуміють переваги такої зміни.

Таким чином, роман Миколи Хвильового "Я (Романтика)" висвітлює трагічну суперечність революційної ідеї, демонструючи конфлікт поміж ідеалом та реальністю, насильством та гуманістичними ідеалами, а також залежність реалізації ідеї від умов життя та свідомості людей.

Задача Б:
Твердження, що місто є пожирачем людських душ, як описано у В. Підмогильного творі "Місто", відображає особливу трактовку взаємодії людини з великим містом.

У творі "Місто", В. Підмогильний змальовує міський простір як амбівалентний феномен, який з одного боку приваблює своїми можливостями, а з іншого - поглинає та висмоктує життєву силу людини.

Місто, що є символом сучасного прогресивного світу, надає безліч можливостей людям - розмаїті професії, культурні події, соціальні контакти. Однак, в цьому міському середовищі з"являються специфічні проблеми - швидкі темпи життя, метро, транспортні затори, перенаселеність, анонімність, конкуренція із-за більше розвинутої побутової і матеріальної бази.

Підмогильний сприймає місто як пожирача людських душ, оскільки воно негативно впливає на життя і самопочуття людини. Багато людей, що проживають у великих містах, відчувають відчуження та одинічність. Вони змушені постійно пристосовуватися до нових умов і змінювати свої цінності під впливом міського способу життя. Завжди бігаючи, люди поступово втрачають свою індивідуальність і автентичність.

Таке уявлення про місто відображає певну антитезу між сучасним суспільством та індивідом. З одного боку, місто надає людству безліч можливостей і потенціалу для розвитку, а з іншого боку - ним управляються та формуються небезосередньо визначені стандарти і очікування.

Отже, твердження, що місто є пожирачем людських душ, виражає ідею про вплив міста на життя людини, про його амбівалентний і суперечливий характер. Воно може поглинати та висмоктувати життєву силу і індивідуальність, але в той же час надає можливостей та розвитку.