3. Яким чином відрізняється форма землеволодіння, відома як помісна, від вотчинної форми?
4. До якої соціальної верстви населення Русі належали панівні?
5. Хто належав до залежних соціальних верств населення Русі?
6. Яка галузь господарства була провідною на Русі наприкінці X століття - у першій половині XI століття?
7. Які ремесла були найпоширенішими на Русі?
8. Які основні товари експортували руські купці за кордон?
4. До якої соціальної верстви населення Русі належали панівні?
5. Хто належав до залежних соціальних верств населення Русі?
6. Яка галузь господарства була провідною на Русі наприкінці X століття - у першій половині XI століття?
7. Які ремесла були найпоширенішими на Русі?
8. Які основні товари експортували руські купці за кордон?
Кузя
3. Форма землеволодіння, відома як помісна, відрізняється від вотчинної форми власності на землю.
Помісна форма землеволодіння передбачала, що земля належала не тільки володільцю, а й залежала від нього на певних умовах. Власник помісної землі мав зобов"язання передати частину врожаю на користь пана або сузір"я, які являлися його вищезазначеними власниками. Така форма землеволодіння була поширена у феодальному суспільстві Русі, де пан володів основну частину землі, а землевласники мали тільки частину її плодів.
У свою чергу, вотчинна форма землеволодіння передбачала, що земля повністю належала власнику - пану, і він сам повністю розпоряджався нею. Пан, як власник вотчини, мав право володіти, користуватися, передавати цю землю у спадок. Від землі на власність пана залежало усе суспільство, яке було його піддане.
4. Панівні, які володіли помісною і вотчинною землею, належали до верхньої соціальної верстви населення Русі. Вони складали феодальне благородство - князі, бояри, дружинники, родові начальники тощо.
5. Залежними соціальними верствами населення Русі були селяни-кріпаки та ремісники. Селяни-кріпаки були залежними від поміщика і зобов"язані були працювати на нього на землі, яка належала йому. Ремісники також були залежними і мали декларувати свою професію, мати спеціальний цех і сплачувати збори за дозвіл на виробництво.
6. На Русі наприкінці X століття - у першій половині XI століття провідною галуззю господарства було землеробство. Основою господарства було засновування хліборобства, оскільки велика кількість людей залежала від землеробського виробництва та врожаю.
7. Найпоширенішими ремеслами на Русі були: ковальство, кравці, шевці, кераміки, пекарі, міські промисловці тощо. Ремісники були майстрами в своїй професії та виготовляли різноманітні товари для місцевого споживання та для торгівлі.
8. Руські купці експортували на кордон такі основні товари: мед, воск, шкури, солодощі, вироби ремісників (посуд, килими, одяг), дорогоцінні металеві прикраси та інші вироби. Ці товари набули популярності серед зарубіжних покупців та були популярні в торгових шляхах.
Помісна форма землеволодіння передбачала, що земля належала не тільки володільцю, а й залежала від нього на певних умовах. Власник помісної землі мав зобов"язання передати частину врожаю на користь пана або сузір"я, які являлися його вищезазначеними власниками. Така форма землеволодіння була поширена у феодальному суспільстві Русі, де пан володів основну частину землі, а землевласники мали тільки частину її плодів.
У свою чергу, вотчинна форма землеволодіння передбачала, що земля повністю належала власнику - пану, і він сам повністю розпоряджався нею. Пан, як власник вотчини, мав право володіти, користуватися, передавати цю землю у спадок. Від землі на власність пана залежало усе суспільство, яке було його піддане.
4. Панівні, які володіли помісною і вотчинною землею, належали до верхньої соціальної верстви населення Русі. Вони складали феодальне благородство - князі, бояри, дружинники, родові начальники тощо.
5. Залежними соціальними верствами населення Русі були селяни-кріпаки та ремісники. Селяни-кріпаки були залежними від поміщика і зобов"язані були працювати на нього на землі, яка належала йому. Ремісники також були залежними і мали декларувати свою професію, мати спеціальний цех і сплачувати збори за дозвіл на виробництво.
6. На Русі наприкінці X століття - у першій половині XI століття провідною галуззю господарства було землеробство. Основою господарства було засновування хліборобства, оскільки велика кількість людей залежала від землеробського виробництва та врожаю.
7. Найпоширенішими ремеслами на Русі були: ковальство, кравці, шевці, кераміки, пекарі, міські промисловці тощо. Ремісники були майстрами в своїй професії та виготовляли різноманітні товари для місцевого споживання та для торгівлі.
8. Руські купці експортували на кордон такі основні товари: мед, воск, шкури, солодощі, вироби ремісників (посуд, килими, одяг), дорогоцінні металеві прикраси та інші вироби. Ці товари набули популярності серед зарубіжних покупців та були популярні в торгових шляхах.
Знаешь ответ?