2. Які слова з новели М. Наєнка було взято в лапки як цитату, а які з настановою стилістики? Поясніть використання

2. У новелі М. Наєнка, слова, які було взято в лапки, можна вважати цитатою. Лапки використовуються, щоб показати, що ці слова є прямими цитатами з тексту або розмовного мовлення персонажа. Таке виділення слів допомагає автору показати, що це чужі слова, належать іншій особі або використовуються з певною іронією або емоційним навантаженням.

Наприклад:
- "Я вас люблю", - сказав головний герой.
- "Це найкращий день мого життя!", - викрикнула дівчина з радістю у голосі.

У цих прикладах фрази в лапках є прямими цитатами, де автор прямо передає, що сказали персонажі.

Також, у новелі можуть вживатися слова, які вказують на стилістику, наприклад використання сленгу, діалектних висловів, архаїзмів або жаргону. Це також може бути виділено лапками, щоб показати особливості мовлення персонажів, їхню національну або соціальну належність.

3. "Татова сосна" можна вважати художньою деталлю. Автор може використовувати описи природи, предметів або явищ, які не є головним фокусом оповіді, але слугують для створення настрою, візуального зображення або символізують щось більше.

У даному випадку, "татова сосна" може мати символічне значення або викликати емоційну реакцію у читачів. Зображення сосни може асоціюватися з могутністю, міцністю, стійкістю або пам"яттю. Автор, використовуючи цю деталь, може передати свої думки, враження або навіть передати характер персонажа, для якого сосна є важливим символом.

Це лише деякі можливі думки та аргументи, які можна розглянути при аналізі "татової сосни" у новелі М. Наєнка. Важливо заглибитися в контекст та характеристики персонажів для більш детальної аналізу.

4. Запис "Сибір неісходиму", який було закреслено "нерішучою рукою" і потім знову написано вгорі тією ж рукою, можна розглядати з різних точок зору.

Є декілька можливих пояснень для цієї ситуації:
- Закреслення може свідчити про коливання або нерішучість автора. Можливо, автор спершу вважав, що слово "неісходиму" не відповідає його задуму або стилю, і тому закреслив його. Однак, пізніше, після роздуму чи переосмислення, автор вирішив знову використати це слово, оскільки воно відповідає його сприйняттю або тематиці оповіді.
- Іншою можливістю є те, що закреслення служило для наголошення або підкреслення слова "неісходиму". Автор міг хотіти зосередити увагу на самому слові, показати його вагомість або особливість. Тоді повторне написання слова може підкреслити його значення або імпакт на текст.

У будь-якому випадку, ця ситуація може подати можливості для аналізу сприйняття, намірів або стилістичних рішень автора. Важливо досліджувати контекст, мовні засоби та мотиви, щоб краще розуміти, чому автор писав, як писав.