2. Які були можливі оцінки С. Петлюри щодо шансів української революції? Чому він не відмовився від початої справи?

2. Щодо Шансів Української Революції, Симон Петлюра мав різні оцінки залежно від періоду часу та обставин. Він вважав, що успіх був можливим, основуючись на декількох аспектах.

По-перше, Петлюра отримав значну підтримку українського народу, особливо у сільських районах. Багато українців були незадоволені польським та радянським владою і були готові підтримати будь-яку спробу відновлення незалежної Української Народної Республіки (УНР).

По-друге, Петлюра утримував армію, яка складалася з військових і добровольчих формувань. Ця сила допомогла йому контролювати певні території та вести бої з противниками. Він сподівався, що налагодження армійського потенціалу допоможе досягти успіху в революційних діях.

По-третє, Петлюра мав розуміння значення зовнішньої підтримки. Він намагався домовитися про альянси та підтримку з іноземними державами, такими як Польща та Франція. Це могло значно зміцнити його позицію та забезпечити необхідні ресурси для проведення революції.

Однак, Петлюра не відмовився від початої справи через кілька факторів. По-перше, він вірив у правильність своєї боротьби за незалежність України та відновлення УНР. Він був готовий пожертвувати своїм життям та усім, щоб досягти цієї мети.

По-друге, він відчував велику відповідальність перед українським народом, який покладав на його надії та очікування. Відмова від початої справи могла спричинити розчарування серед українців та погіршити їхнє ставлення до революційних змагань.

Таким чином, Петлюра не відмовився від початої справи через свої надії на успіх, підтримку народу та почуття відповідальності перед Україною.

3. Невдача С. Петлюри в реалізації планів щодо відродження УНР мала декілька головних причин.

По-перше, недостатній військовий потенціал та обмежені ресурси були однією з причин. Петлюра не мав великого числа солдатів та військової техніки, що вкрай ускладнило боротьбу зі значною армією противників.

По-друге, внутрішній розкол серед українських політичних та військових лідерів також вплинув на невдачі Петлюри. Різні групи мали суперечки та спроби установити свою владу, що призвело до слабощів у революційному руху.

По-третє, зовнішні тиски та конфлікти між сусідніми державами також перешкоджали відновленню УНР. Польща і Радянський Союз активно втручалися в справи України, підтримуючи різні фракції та захищаючи свої власні інтереси. Це створювало значні труднощі для Петлюри та його прихильників.

Отже, недостатній військовий потенціал, внутрішній розкол та зовнішні тиски були головними причинами невдачі С. Петлюри в реалізації планів щодо відродження УНР.