2. Навколо яких понять було засновано відносини в епоху Середньовіччя? * Власність над рабами, селянами, землею, фабриками і заводами.
3. Які дві групи людей були характерні для феодального суспільства? * Раби і рабовласники; феодали і залежні селяни; феодали і міщани; буржуазія і наймані робітники.
4. Що означає принцип сюзеренітету-васалітету? * Взаємовідносини між феодалами; взаємовідносини між феодалами і залежними селянами; взаємовідносини між феодалами і міщанами; взаємовідносини між купцями і ремісниками.
5. Яка риса не притаманна праву країн Західної Європи у період Середньовіччя? Домінування звичаєвого права.
3. Які дві групи людей були характерні для феодального суспільства? * Раби і рабовласники; феодали і залежні селяни; феодали і міщани; буржуазія і наймані робітники.
4. Що означає принцип сюзеренітету-васалітету? * Взаємовідносини між феодалами; взаємовідносини між феодалами і залежними селянами; взаємовідносини між феодалами і міщанами; взаємовідносини між купцями і ремісниками.
5. Яка риса не притаманна праву країн Західної Європи у період Середньовіччя? Домінування звичаєвого права.
Zhuravl
В епоху Середньовіччя, відносини базувалися на декількох поняттях. Давайте розглянемо їх по черзі та надамо детальні пояснення для кожного пункту:
2. Власність над рабами, селянами, землею, фабриками і заводами - поняття власності відігравало важливу роль у Середньовіччі. Феодали та заможні лідери володіли рабами, селянами та землею, що надавало їм владу, багатство і контроль над виробництвом. Фабрики і заводи, які існували, також належали феодалам та багатим власникам.
3. Для феодального суспільства характерні були дві групи людей. Перша - це раби та рабовласники. Раби були поневоленими людьми, які повинні були працювати безвідмовно на землі та мають обмежені права. Рабовласники ж були власниками рабів та володіли над ними. Друга група - це феодали та залежні селяни. Феодали мали великі землі та контролювали роботу селян на них. Залежні селяни були землевласниками, але повинні були віддавати частину своєї продукції феодалам.
4. Принцип сюзеренітету-васалітету - це поняття, що відображало взаємовідносини між феодалами. Сюзерен виступав як вищий посадовець або володар, а васал був йому підпорядкованим. Васал виконував певні послуги та зобов"язання, такі як відданість та підтримка воєнних справ сюзерена, у обмін на захист та певні привілеї від сюзерена.
5. На відміну від країн Західної Європи, однією з рис, яка не була притаманна праву у Середньовіччі, було відсутність централізованої влади. У Середньовічній Європі влада розділялася між різними феодалами та володарями, що призводило до розфрагментованості та відсутності єдиної влади. Західна Європа, зокрема країни, які розвивалися після Середньовіччя, поступово переходила до централізованих форм правління.
2. Власність над рабами, селянами, землею, фабриками і заводами - поняття власності відігравало важливу роль у Середньовіччі. Феодали та заможні лідери володіли рабами, селянами та землею, що надавало їм владу, багатство і контроль над виробництвом. Фабрики і заводи, які існували, також належали феодалам та багатим власникам.
3. Для феодального суспільства характерні були дві групи людей. Перша - це раби та рабовласники. Раби були поневоленими людьми, які повинні були працювати безвідмовно на землі та мають обмежені права. Рабовласники ж були власниками рабів та володіли над ними. Друга група - це феодали та залежні селяни. Феодали мали великі землі та контролювали роботу селян на них. Залежні селяни були землевласниками, але повинні були віддавати частину своєї продукції феодалам.
4. Принцип сюзеренітету-васалітету - це поняття, що відображало взаємовідносини між феодалами. Сюзерен виступав як вищий посадовець або володар, а васал був йому підпорядкованим. Васал виконував певні послуги та зобов"язання, такі як відданість та підтримка воєнних справ сюзерена, у обмін на захист та певні привілеї від сюзерена.
5. На відміну від країн Західної Європи, однією з рис, яка не була притаманна праву у Середньовіччі, було відсутність централізованої влади. У Середньовічній Європі влада розділялася між різними феодалами та володарями, що призводило до розфрагментованості та відсутності єдиної влади. Західна Європа, зокрема країни, які розвивалися після Середньовіччя, поступово переходила до централізованих форм правління.
Знаешь ответ?