1. Записки по роману «Чорна Рада» Пивоварського Куліша: Які є основні сюжетні лінії цього твору? 2. Яка може бути

1. Записки по роману «Чорна Рада» Пивоварського Куліша: Які є основні сюжетні лінії цього твору?
2. Яка може бути причина того, що низове козацтво підтримало Івана Брюховецького?
3. Чи є обґрунтованим відношення Шрама до простолюду, яке виражається у формі зневаги? Поясніть свою відповідь.
4. За яку причину Ярослав Сомко називає простий народ "дурна чернь"?
5. Зробіть порівняльну характеристику Ярослава Сомка та Івана Брюховецького відповідно до складної структури, яку я самостійно розробив.
6. Для якої цілі Пивоварський Куліш використовує подорож героїв як композиційний прийом у романі "Чорна Рада"?
7. Детально проаналізуйте авторський стиль розповіді, який використовується у романі.
Петровна

Петровна

1. Основні сюжетні лінії роману "Чорна Рада" Пивоварського Куліша можна виділити наступні:

- Головна сюжетна лінія - боротьба українського народу за свободу та незалежність від польського панування.
- Лінія кохання і романтичних взаємин між героями, що додає емоційної напруги до сюжету.
- Лінія історичного контексту, яка розкриває події того часу та їх вплив на життя українського народу.
- Лінія моральних дилем, змагання добра і зла, внутрішніх конфліктів героїв.

2. Причина того, що низове козацтво підтримало Івана Брюховецького, може бути такою:

- Брюховецький виступав за інтереси низового козацтва та простих людей, захищав їх права та свободу.
- Він був легітимним гетьманом, який розумів проблеми та потреби свого народу і боровся за його добробут.
- Брюховецький проводив соціальну політику, спрямовану на полегшення життя простого народу та підвищення його соціального статусу.

3. Відношення Шрама до простолюду, яке виражається у формі зневаги, може бути обґрунтованим наступним чином:

- Шрам, як представник шляхтичів, вважає себе вищим за простолюд, і має стереотипне уявлення про них як про "дурну чернь".
- Його погляд на простолюд базується на класовій нерівності і переконанні у вищості себе та свого стану над простим народом.
- Однак це відношення не обгрунтоване, оскільки простолюд відіграє важливу роль у суспільстві і не може бути просто зведений до міркувань Шрама.

4. Ярослав Сомко називає простий народ "дурна чернь" з такої причини:

- Він, як представник шляхти, також має стереотипне уявлення про простий народ як про "дурну чернь".
- Його погляд базується на класовій нерівності, а також на незнанні і неуцтві простолюду у сфері політики та культури.
- Сомко вважає, що простий народ не має права брати участь у прийнятті важливих рішень і заслуговує на зневагу.

5. Порівняльна характеристика Ярослава Сомка та Івана Брюховецького відповідно до складної структури:

- Ярослав Сомко: представник шляхти, гордий та переконаний у своїй вищості, має негативне ставлення до простолюду, прагне зберегти стару систему. Виявляє безпосередню участь у змові проти Брюховецького.
- Іван Брюховецький: легітимний гетьман низового козацтва, прагне захищати права та інтереси простого народу, бореться проти польського панування. Його цінності базуються на демократичних принципах та соціальній справедливості.

6. Пивоварський Куліш використовує подорож героїв як композиційний прийом у романі з метою:

- Розкриття характерів героїв на фоні різних подій та ситуацій.
- Відтворення реалій того часу та показати суспільно-політичну обстановку.
- Розвиток сюжету через зміну місця дії і вплив зовнішніх обставин на події.
Знаешь ответ?
Задать вопрос
Привет!
hello